Що
в імені моєму…
Аби
ваша дитина була по-справжньому ваша, ви її маєте назвати рідним
ім'ям. Але не будь-яким. Тому продовжуємо друкувати таємниці рідних
українських імен. Майте на увазі – ви будете задоволені своєю
дитиною лише в тому випадку, якщо у вашому імені та імені вашої
дитини співпаде хоча б одна голосна буква.
Продовження.
Початок
Боримисл
– борець мислі, мудрець. Непосидюча людина, невиправний
мандрівник, який не боїться ризикувати, бо гострі відчуття потрібні
йому, як повітря. Він твердо стоїть на ногах і, як правило, матеріальну
забезпеченість завдячує своєму здоровому глузду, пробивним властивостям,
владності, умінню тримати слово та прагненню бути впливовою людиною.
У той же час, можливо, ви ніколи й не здогадаєтесь, що ця людина
досить добра, романтична, миролюбна, чутлива, турботлива й навіть
сором’язлива. Дізнатись про таке можуть тільки дуже близькі люди,
яких не так багато в його оточенні.
Волелюб
– той, що любить волю, свободу, вільний вітер. Обдарований
різними талантами і надзвичайним відчуттям краси – він прагне
ділитися усім цим з оточуючими. Емоційний, пристрасний, абсолютно
не здатний до хитрощів та інтриг. Його власне владолюбство помітно
всім. Консерватор і правдолюб, що готовий піти на самопожертву
і вчинок заради вищої мети. У той же час він надто романтично
сприймає як самого себе, так і оточення. Не позбавлений прагнення
до матеріальних благ, але все це може перекреслити вища мета життя,
яку він обов’язково обере завдяки своїй інтуїції.
Радивой
– радіючий воїн; воїн світла, радості й добра. Працьовита,
вперта, хоробра, відкрита до спілкування самовпевнена людина.
Планує кожен крок свого життя і, здається, знає все наперед. Але
доля завжди готує сюрпризи. Це не лякає Р. – він як кішка завжди
впаде не чотири лапи. Можна завжди покластися на нього, бо його
вірність власному слову й обраній меті робить його хорошим вірним
супутником, товаришем. У душі він досить чутливий і добрий, навіть
романтичний, але, як і будь-який чоловік, старанно приховує це
за ширмою практичності та діловитості. Бувають напади нічим не
підтвердженого страху за власне здоров’я та благополуччя.
Славомир
– той, що славить мир, прославляє мирне життя. Спілкуючись
із людьми, він залишає по собі довгу пам’ять, як людина, що багато
знає, і як цікавий співрозмовник. Жоден крок С. не буде позбавлений
здорового глузду, він нічого не зробить поклавшись на імпульс,
миттєвість. Його ніколи не одурить яскрава обкладинка чи зовнішність
– він бачить наскрізь. С. любить працювати, і його завжди можна
знайти там, де щось тільки розпочинається, зароджується.
Владислава
– та, що володіє славою; несе славу. Жіноча форма імені
Владислав. Вона може бути владною й вередливою, або ж навпаки
доброю, мирною, чутливою, романтичною і м’якою. Усе залежить від
того, наскільки оточуючі готові коритися вимогам В. Дуже самостійна
із самого дитинства – вона і в дорослому житті завжди покладається
тільки на себе. Любить завжди домагатися свого. Матеріальне забезпечення
має неабияке значення для В. і вона, як працьовита бджілка, завжди
потурбується про це. Має звичку обдумувати і зважувати свої кроки.
Не живе одним днем і завжди зорієнтована на майбутнє. Артистичні
таланти, комунікабельність і тонке сприйняття краси допомагають
їй у житті.
Зореслава
– осяюючи, освітлюючи славу; та, що несе світло на дорозі до
слави. З. досить неоднозначна особистість зі складним характером.
Непосидюча, пристрасна, невтомна, дуже емоційна, працьовита –
здається немає меж її фантазії та планів щодо втілення їх у життя.
Ніби завжди відкрита до спілкування, та водночас надзвичайно замкнена
в собі, консерватизм та принциповість не дають їй розкритися.
Багата інтуїція завжди допомагає З. віднайти себе в бурхливій
течії життя. А іноді З. просто ховає, як страус, голову в пісок
від багатьох проблем. Може бути вередливою і в’їдливою та досить
нестерпною, коли немає можливості досягти свого.
Русана
– русява дівчина, русявка. Ніжне й м’яке ім’я насправді
наділяє його володарку досить сильним характером. Р. завжди хоробра,
дієва, самовпевнена. Любить керувати оточенням, а також добиватися
зазначеної мети, і навіть заради цього піде на дурний ризик. Дівчина
із цим іменем блискуча й незабутня – її завжди помітно в компанії
друзів, бо вона головна, а всі інші – то тільки її інтер’єр. Вона
розумна й працьовита. Обережна в уподобаннях і першому-ліпшому
не подарує своєї прихильності. За всіма ознаками Р. – це лідер,
у якого є все, аби досягти свого.
Сніжана
– присвячена силам Природи; народжена взимку. Дійсно, ніби
сама зима, дівчина із цим іменем не знає гарячих емоцій та пристрастей.
Вона спокійна, практична, розумна, поміркована, недовірлива, любить
справедливість. Нею керують не вир емоцій, а скоріше холодний
розрахунок. Її дух заземлений, тому їй ближче все матеріальне,
ніж якісь ефемерні почуття, страждання заради ідеї чи ще чогось,
чого не помацаєш руками. Її бажання – це закон для оточення, з
ним мають завжди рахуватися. Розбещена із самого дитинства, С.
за своїм характером буде нагадувати таку собі тверду і владолюбну
снігову королеву.
РІДНА
(продовження
буде)
*
* *
ЧИСТОТА
РІДНОЇ МОВИ
(уривок)
Кожній
людині подобаються якісь слова синонімічного ряду, а якісь страшно
не подобаються. Тому в словниках перші місця потрібно надавати
власне українським словам, а потім словам, які входять до великих
пракореневих кущів (гнізд) слів слов'янських мов, якщо ці слова
вживаються в Україні. Французи в словники включали всі слова якими
говорив народ, тому що народ наймудріший. Чехи багато іноземних
слів повикидали і замінили новоствореними. Чому наприклад не можна
включити на другому місці після слова горілка слово водка.
Так, це слово створене в Московії, але воно не порушує нашої граматики
і його вживають в Україні не менше, чим слово горілка.
Одне слово підтверджує здатність цієї речовини горіти, чи запивати
горе, інше вказує, що цей ласкавий синонім на українську мову
можна перекласти як водичка. Замість німецького слова дах
потрібно поставити слова стріха і криша. Так слово
криша, як і водка є москвизми, але поступившись
введенню цих москвизмів наша мова не збідніє а збагатиться. Ми
боїмося москвизмів, як чорт ладану. А можливо ми відкидаємо ці
слова тому, що ненавидимо самих московитів, які причинили нашому
народу стільки горя. Напевно, в нашого народу така божественна
місія, розчинитися частково в цьому напівдикому народові і зробити
його нащадків людянішими. Наші предки вибрали саме цю землю, де
ми зараз із вами живемо, і вона тепер є суміжною з Росією. І нікуди
ми одні від одних не подінемося, тому потрібно шукати те, що нас
зближує, а не роз'єднує. Введення московських слів, які вже ввів
український народ і пристосував до нашої мови, значно вирішить
проблему взаєморозуміння між російськомовними і україномовними
громадянами. Мова - це духовний організм, який весь час розвивається.
Такі слова української літературної мови як: кіт, шріт, дах,
фарба не будуть жити в нашій мові. Їх вже замінили такі москвизми
як: замазка, дріб, криша, краска. Що до слова фарба,
в значенні речовини, то в нас є слово, яким її можна замінити.
Це слово - барва. Щодо слова колір, то це слово
має наш пракорінь і походженням зв'язано з колом, тобто сонячним
спектром. Руське слово цвіт вже застаріло. Якщо ми пристосували
до своєї мови арійські, тюркські, німецькі, жидівські, латинські,
грецькі, англійські слова, то й московські нам не зашкодять. Удосконалюймо
мову своїх богів, тобто мову українську, щоб не зникло, а процвітало
у віках велике слов'янське братство.
Старинні
слова - це спеціальна велика тема. Вони даремно викинуті із сучасних
словників. Харалуг - це сталь, кальоний -
це гартований. До речі, слово гарт також германізм,
а пракорінь слова кальоний є кал і належить до того самого
куща пракоренів що і слово коло, тобто сонце. Цю
властивість розжареного світила і передає слово кальоний.
Ці слова, і їм подібні, ми вже аж ніяк не можемо віднести до москвизмів,
бо тоді і самої Московії ще не було, а було Залісся і Заволоцька
Чудь. Слово город замість польського місто слід
давно поновити в українській мові, при тому на першому місці.
Воно пов'язане з цілим кущем слів і викидати його не годиться.
Бо вже є спроби замість слова городянин ввести слово містянин
бо міщанин вже є. Город - це стародавнє місто із
оборонною стіною яка називалася, до речі, городниця. А
ще ж на нашій землі багато місць де були старі міста - вони носять
назви городищ.
Говорячи
про рідну мову, потрібно відмітити, що українська мова має велике
багатство синонімів, тобто слів близьких чи тотожних по значенню.
Крім того, українській мові властиве конкретне використання дієслів
та іменників при перекладі іноземної літератури. В московитів
у процесі розвитку їхньої мови без української словникової бази
дієслова починають набувати багатозначності. Деякі з них мають
вже по 10-15 значень. До нас, в Україну повертаються московські
слова, які мають вже інше значення, чим у корінному "руському
книжному язику" і живій стародавній українській мові. Ось
чому ті, хто погано знає українську мову, часто переходять на
московську. Тому що московські слова, які весь час втокмачуються
у свідомість українців, роблять свою чорну справу. Вони калічать
нашу мову і роблять її неконкурентноздатною. Щоб цього не відбувалося,
потрібно наших людей помістити в своє інформаційне поле, де б
звучала рідна мова і рідне тлумачення подій. Для прикладу наведемо
деякі із них у таблиці:
|
Слово
|
Первісне
значення в нашій мові
|
Значення
в московській мові
|
|
воня
|
божественні
пахощі, благовоння
|
сморід
|
|
дурний
|
глупий,
розумово обмежений
|
поганий
|
|
займатися
|
загорятися,
спалахувати
|
щось
робити
|
|
кал
|
запечені
з кров'ю випорожнення, бібки
|
випорожнення
|
|
путати
|
путо
- це мотузяні "пута = окови" для коня чи корови
|
плутати
|
|
чесати
|
робити
чистим і рівним коси, прядиво
|
чухати
|
|
стирати
|
витирати
на чомусь пил чи бруд
|
прати
|
|
дергати
|
очищати
прядиво від костриці
|
смикати,
шарпати
|
|
чешеться
|
робиться
чистим
|
свербить
|
|
моргати
|
сигнал,
поданий оком підморгуванням
|
кліпати
|
Потрібно
пам'ятати, що запозичення з московської мови не завжди підходять
до української мови. Наприклад, слово біженець. В нас є
своє слово втікач. Якщо Вас хтось незграбно запитає: "Чому
біжать воїни?", то Вам потрібно задуматися, що, власне,
має на думці той, хто запитував - втікача, чи причину бігу. В
даному разі, перепитавши, ви уточните, що людина хотіла запитати:
"Чому з армії тікають воїни?" Такі слова потрібно
не допускати в нашу мову, тому що вони несуть інший зміст.
Але
випадок із словами закал, закалений, кальоний, які в нас
замінені на німецькі покручі, нічого не має спільного з людськими
екскрементами, як доводять наші філологи. Їх аргумент приблизно
такий. Деякі наші письменники, мовляв, використовували такі словосполучення
як: "покаляла білі ручки біля плити", "пані
підняла спідничку щоб не закалятись", "дитинка лежить
підмочена, закалялась бідненька". Слово кальоний
є давньоруське, своїм корінням сягає в глибину віків. Його пракорені
ті самі, що і в слові коло = сонце. І наші предки закаляли
свої мечі в харалузі, а не гартували. Річ у тому, що в
нас є ще подібний пракорінь який залишили нам індоарії, він походить
із санскриту. Розглянемо такі слова як: Калі - Богиня
Землі, її відповідник чорна, брудна, земля; калюжа
- вона і на санскриті калюжа = брудна лужа, тому що на
лузі - чиста лужа. Наша історична ріка Калка = Чорна.
Тому ми такі слова як каляти і кальоний повинні
розглядати як слова різного походження. Вони не належать до одного
і того ж куща коренів. Це слова різних стародавніх, не те що етносів,
а навіть рас. Тому ми можемо спокійно користуватися такими словами
як: закалка, закаляти, калити, накал. Вони утворені на
основі давньоруського слова кальоний. А каляти -
на основі санскриту, що означає бруднити.
Зореслав
КОЛОС, Житомир