...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Слово Оріїв

Між іншим

Число 26
Червень 11005 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Життя РУНВіри
    Документально
    Досліджуємо МАГА ВІРУ
    Вчення РУНВіри
    Проповідь
    Згадаймо
    Знай наших!
    Поезія
    Мудрість
    Радимо задуматись
    Так має бути
    Про наболіле
    Нагально
    Події
    З приводу
  А насправді воно так
    Бувальщина
    Варто знати
    Обережно, отрута!
    А чули, що...
    Нам пишуть
    Народ сміється
    Головна сторінка
 

Що в імені моєму…

Яке дати ім’я своїй дитині? Пропонуємо вам розшифрувати таємниці рідних українських імен, аби ваша дитина була по-справжньому ваша. І майте на увазі – ви будете задоволені своєю дитиною у тому випадку, якщо у вашому імені та імені вашої дитини співпаде хоча б одна голосна буква.

Бажана

Дівчата з цим іменем працелюбні, старанні і цілеспрямовані, але не переносять «мавпячої праці». Романтичні та не кожного пустять до свого прихованого внутрішнього світу. У житті прагнуть постійності, фізичного та духовного комфорту.

Берегиня

Проникливі, емоційні і пристрасні, добрі і миролюбні, але якщо загрожує небезпека, проявляють нечувану хоробрість. Прагнуть справедливості в усьому, що їх стосується. Мають чудове відчуття гармонії і гострий критичний розум. Зазвичай гидливі.

Біловид

З дитинства романтичний і м’який хлопчик, любить природу. Наділений художніми талантами, але консерватизм і принциповість дещо сковує можливості. Людина з цим ім’ям має зрозуміти своє призначення у цьому світі, аби не було боляче за марно прожиті роки.

Білогост

Людина з цим ім’я яскраво виражений матеріаліст. Уміє поводитися з грошима, прагне фінансової стабільності. Домагається свого завдяки пробивним властивостям характеру та багатій інтуїції. Має любов до пізнання. Зазвичай доля людей з таким іменем уже передбачена з народження і вони все життя просто прямують за своєю інтуїцією.

РІДНА

продовження

* * *

Чи потрібно боятися перевертнів?

Язичництво

Треба сказати, що питання це досить ковзьке. Так, А. Бурівський у збірці містичних оповідок (із напрямком на вірогідність) «Сибірський жах» наводить вислів О. Щербакова: «Те, що в ставках і озерах живуть водяники й русалки, в лісах – лісовики, а в підпіллях будинків – домовики, було відомо кожному та сприймалося цілком природньо, як саме собою зрозуміле. Інша справа – поява в селі перевертня. Це вже щось таке, що ні в яку браму не лізе, навіює страх і таємниче». Проте історія, почата цими словами, швидше смішна.

А згадаймо казки про Царівну-Жабу чи Царівну-Лебідь. Вони стали перевертнями не зі власної волі, та хіба це кого-небудь лякало? Шуліка, що переслідував лебідку в «Салтані», теж був перевертнем, уже за власним бажанням, але царевич убив його простою стрілою.

У деяких сюжетах про викрадення коханої сам головний герой для її визволення стає перевертнем. Зазвичай це відбувається так: по дорозі до чаклуна (Чахлика Невмирущого, дракона) витязь допомагає звірові (інколи двом, скажімо, дужому медведю та швидконогому зайцю), птаху (найчастіше – орлу) й комасі й отримує від звірів по жмуттю шерсті, від птаха – пір’я, від комахи – ногу та, глянувши на кожен подарунок, може перекинутися на його власника. І саме завдяки цим перетворенням долає злочинця й визволяє наречену.

Нерідко добрі молодці і просто перевтілювалися, переважно в привабливих птахів: найчастіше сокола (чи не з цього сюжету пішов ізвичай називати блягородних воїнів ясними соколами), а також орла, крука, лебедя, гусака, голуба, солов’я тощо; можливо щоби просто зберегти час, швидко перелетівши в потрібне місце. Зверніть увагу також на те, що вони переважно для перетворення вдарялися головою об землю, а це вже езотерика. Схожість ми бачимо й у казці Бажова (а йому були добре відомі перекази Уралу, де поєднуються звичаї Руси й Азії) «Золотий волос», де мати головної героїні, щоби перекинутись із лисиці на людину, теж тикається носом у землю.

Це не обов’язково. Олег Віщий, якого в билинах часто звуть Волхом Усеславовичем, щоби розтрощити ворога, перетворив себе й військо на мурахів, щоби просочитися крізь шпари, потім став горностаєм, перегриз тятиви на луках і стріли, потім перевтіливсь у вовка (в деяких варіянтах – барсуком) і загриз ворожих коней, а тоді вже з військом нагрянули у вигляді людей.

Пригадаймо, що і про предків-козаків розповідають, як вони перетворювались у різних тварин упритулок до чорта і робили багато інших чудес. Басаврюк – це якраз козак, який наказує бісам і вміє перекидатись ув одного з них. Одного такого воїна описав і Гоголь, давши йому власне ім’я Басаврюк. Зауважу також, що це слово, як і рівнозначне бурлак було в християн майже таким забороненим, як і чорт.

А згадаймо пісню про Семена Палія: «Перевертень в лісі бісом». Страх перевертнями насаджений християнами, бо це високе досягнення чародійства, тобто мудрості народу. Схожі обставини ми спостерігаємо з окультизмом, ідолами, національними почуттями, Рідною Вірою в цілому й навіть просто самолюбством, хоча воно й необхідне для доброчинного дотримання правила «возлюби ближнього, як самого себе». Все, що протирічить тупому холуйству, вигідному християнам, вони проклинають.

Щоправда, перевертництву важко знайти наукове пояснення: адже важко уявити собі, щоби людина мінялась у розмірах, у неї виростали крила й пера, чи, скажімо, шерсть, ратиці та п’ятачок. Я не знайшов кращого тлумачення, ніж таке: під час перевтілення тіло залишається незміненим, а душа переноситься в потрібне тіло. Підтвердженням тому може бути те, що в переказах ніколи не описується, як під час перетворення з тіла виростають додаткові члени, як у книгах про Дракулу чи Чужих; перевтілення відбувається миттєво.

На завершення хочу сказати, що перевертництво є досягненням чародійства для всіх рідновірів, а не лише для русинів.

МСТИСЛАВ