Що
в імені моєму…
Яке
дати ім’я своїй дитині? Пропонуємо вам розшифрувати таємниці рідних
українських імен, аби ваша дитина була по-справжньому ваша. І
майте на увазі – ви будете задоволені своєю дитиною у тому випадку,
якщо у вашому імені та імені вашої дитини співпаде хоча б одна
голосна буква.
Бажана
Дівчата
з цим іменем працелюбні, старанні і цілеспрямовані, але не переносять
«мавпячої праці». Романтичні та не кожного пустять до свого прихованого
внутрішнього світу. У житті прагнуть постійності, фізичного та
духовного комфорту.
Берегиня
Проникливі,
емоційні і пристрасні, добрі і миролюбні, але якщо загрожує небезпека,
проявляють нечувану хоробрість. Прагнуть справедливості в усьому,
що їх стосується. Мають чудове відчуття гармонії і гострий критичний
розум. Зазвичай гидливі.
Біловид
З
дитинства романтичний і м’який хлопчик, любить природу. Наділений
художніми талантами, але консерватизм і принциповість дещо сковує
можливості. Людина з цим ім’ям має зрозуміти своє призначення
у цьому світі, аби не було боляче за марно прожиті роки.
Білогост
Людина
з цим ім’я яскраво виражений матеріаліст. Уміє поводитися з грошима,
прагне фінансової стабільності. Домагається свого завдяки пробивним
властивостям характеру та багатій інтуїції. Має любов до пізнання.
Зазвичай доля людей з таким іменем уже передбачена з народження
і вони все життя просто прямують за своєю інтуїцією.
РІДНА
*
* *
Чи
потрібно боятися перевертнів?

Треба
сказати, що питання це досить ковзьке. Так, А. Бурівський у збірці
містичних оповідок (із напрямком на вірогідність) «Сибірський
жах» наводить вислів О. Щербакова: «Те,
що в ставках і озерах живуть водяники й русалки, в лісах – лісовики,
а в підпіллях будинків – домовики, було відомо кожному та сприймалося
цілком природньо, як саме собою зрозуміле. Інша справа – поява
в селі перевертня. Це вже щось таке, що ні в яку браму не лізе,
навіює страх і таємниче». Проте історія, почата цими
словами, швидше смішна.
А
згадаймо казки про Царівну-Жабу чи Царівну-Лебідь. Вони стали
перевертнями не зі власної волі, та хіба це кого-небудь лякало?
Шуліка, що переслідував лебідку в «Салтані», теж був перевертнем,
уже за власним бажанням, але царевич убив його простою стрілою.
У
деяких сюжетах про викрадення коханої сам головний герой для її
визволення стає перевертнем. Зазвичай це відбувається так: по
дорозі до чаклуна (Чахлика Невмирущого, дракона) витязь допомагає
звірові (інколи двом, скажімо, дужому медведю та швидконогому
зайцю), птаху (найчастіше – орлу) й комасі й отримує від звірів
по жмуттю шерсті, від птаха – пір’я, від комахи – ногу та, глянувши
на кожен подарунок, може перекинутися на його власника. І саме
завдяки цим перетворенням долає злочинця й визволяє наречену.
Нерідко
добрі молодці і просто перевтілювалися, переважно в привабливих
птахів: найчастіше сокола (чи не з цього сюжету пішов ізвичай
називати блягородних воїнів ясними соколами), а також орла, крука,
лебедя, гусака, голуба, солов’я тощо; можливо щоби просто зберегти
час, швидко перелетівши в потрібне місце. Зверніть увагу також
на те, що вони переважно для перетворення вдарялися головою об
землю, а це вже езотерика. Схожість ми бачимо й у казці Бажова
(а йому були добре відомі перекази Уралу, де поєднуються звичаї
Руси й Азії) «Золотий волос», де мати головної героїні, щоби перекинутись
із лисиці на людину, теж тикається носом у землю.
Це
не обов’язково. Олег Віщий, якого в билинах часто звуть Волхом
Усеславовичем, щоби розтрощити ворога, перетворив себе й військо
на мурахів, щоби просочитися крізь шпари, потім став горностаєм,
перегриз тятиви на луках і стріли, потім перевтіливсь у вовка
(в деяких варіянтах – барсуком) і загриз ворожих коней, а тоді
вже з військом нагрянули у вигляді людей.
Пригадаймо,
що і про предків-козаків розповідають, як вони перетворювались
у різних тварин упритулок до чорта і робили багато інших чудес.
Басаврюк – це якраз козак, який наказує бісам і вміє перекидатись
ув одного з них. Одного такого воїна описав і Гоголь, давши йому
власне ім’я Басаврюк. Зауважу також, що це слово, як і рівнозначне
бурлак було в християн майже таким забороненим, як і чорт.
А
згадаймо пісню про Семена Палія: «Перевертень в лісі бісом». Страх
перевертнями насаджений християнами, бо це високе досягнення чародійства,
тобто мудрості народу. Схожі обставини ми спостерігаємо з окультизмом,
ідолами, національними почуттями, Рідною Вірою в цілому й навіть
просто самолюбством, хоча воно й необхідне для доброчинного дотримання
правила «возлюби ближнього, як самого себе». Все, що протирічить
тупому холуйству, вигідному християнам, вони проклинають.
Щоправда,
перевертництву важко знайти наукове пояснення: адже важко уявити
собі, щоби людина мінялась у розмірах, у неї виростали крила й
пера, чи, скажімо, шерсть, ратиці та п’ятачок. Я не знайшов кращого
тлумачення, ніж таке: під час перевтілення тіло залишається незміненим,
а душа переноситься в потрібне тіло. Підтвердженням тому може
бути те, що в переказах ніколи не описується, як під час перетворення
з тіла виростають додаткові члени, як у книгах про Дракулу чи
Чужих; перевтілення відбувається миттєво.
На
завершення хочу сказати, що перевертництво є досягненням чародійства
для всіх рідновірів, а не лише для русинів.
МСТИСЛАВ