Законами
Природи утверджено, щоб із зерна дуба ріс дуб, щоб із зерна
пшениці росла пшениця, щоб вівця родила ягня, щоб в орлиному
гнізді родилися орли, щоб із духовного зерна людини Української
родилася всесвітньо велична Українська Духовність, ім’я якій
– РУНВіра.
РУНВIРА
(Рiдна
Українська Нацiональна Вiра)
це:
—
Український Шлях Життя
—
Вдячно осмислений на сучасному рiвнi Свiтогляд Предкiв
—
Вiра Орiїв /Арiїв/, Скитiв, Антiв, Русичiв, Українцiв
—
Свiжий погляд на мiсце України /Русi/ в iсторiї Людства
—
Розум, що пiзнає, а не уявляє Бога
—
Повний монотеїзм. Вiра в Єдиного i Всюдисущого Бога на ймення
Дажбог
—
Повний вiдхiд вiд бiблiйних казок i чужого нам Юдейо-християнiзму
—
Заперечення iдолопоклонства i будь-яких зображень Дажбога
—
Вiра, яка звеличує природнiй Шлях Життя i обожнює рiдну природу
—
Вiдродження древнього цiлительства, звичаєвих мистецтв, єдиноборств
і багато іншого
Заповіді
РУНВIРИ
1.
Розумiй i люби Бога по-рiдному.
2. Не поклоняйся чужоземним поняттям Бога.
3. Самовдосконалюй розум, душу i тiло.
4. Вiр у себе.
5. Люби родичiв своїх.
6. Виховуй дiтей своїх у дусi Рiдної Вiри.
7. Шануй духовнiсть Предкiв своїх.
8. Шануй свята Рiдної Вiри.
9. Не самозабувайся на чужинi.
10. Не обмовляй.
11. Живи для добра Вiтчизни.
12. Будь правдивим свiдком.
13. Обороняй свої скарби i не привласнюй чужi.
14. Не люби ворогiв народу твого. Не будь рабом.
15. Не лишай у бiдi приятеля твого.
16. Не зневiрюйся.
17. Люби дiтей свого i чужого народу.
РУНВіра
— це шлях виходу з Дому Неволі, шлях подолання в собі рабських
звичок, шлях самовдосконалення і жертовности ради інтересів
Батьківщини і рідного Народу.
Неправильно
розуміють РУНВіру ті, які кажуть, що вони відійшли від чужовір’я
і визнали РУНВіру, але жодних законів РУНВіри визнавати не
будуть, бо прочитали у філософії нігілізму, що кожний закон,
то поневолення.
Справді, може статися так: українець порве кайдани чужовір’я
і вийде з тьми, і яскраве проміння сонця РУНВіри осліпить
його. Він сп’яніє від волі і повірить, що РУНВіра «все дозволяє».
Таким побратимам хочу сказати: тільки той має право володіти
волею, який вміє «сам себе поневолювати», тобто — сам своє
життя впорядковувати. Душа не може на волі «гуляти», коли
не буде кому її «вільне гуляння обороняти».
Лев
Силенко, МАГА ВІРА, 28.81