Престиж
держави і… баян?!
Українка
перемогла завдяки спонсорству корпорації «Сварог»
Зустрітися
з нашою зірковою баяністкою Ірою Серотюк із Романківців (сповідницею
РУНВіри – ред.), що на сокирянщині (Чернівецька обл.),
лауреаткою 28-ми міжнародних та всеукраїнських конкурсів, студенткою
Одеської музичної академії, дуже непросто. Вона весь час у роз’їздах.
Жовтень для Серотюків – батька й дочки – був дуже насичений:
благодійні концерти у Вінниці, Тернополі, Кам’янці-Подільському,
проблеми з візами, пошуком коштів і …поїздка в Італію на світовий
конкурс баяністів та акордеоністів у місті Кастельфідардо.
В
цьому місті, де виробляють найкращі у світі баяни й акордеони,
нашу Ірину добре знають, адже вона приїжджає сюди вже вчетверте.
Правда, тоді вона виступала у двох дитячих та в юнацькій вікових
категоріях (у 1999 році посіла перше місце, у 2001 – третє,
а в 2005 – два перших: соло і в дуеті з сестрою Марічкою).
Нині
Іра змагалася на конкурсі в номінації «концертуючі солісти»
і була наймолодшою серед дорослих. Їй зараз лише 20 років. До
того ж, вона була єдиною дівчиною. І взагалі єдиною, хто представляв
Україну.
Ситуація
для І.Серотюк складалася не зовсім удало. В І турі вона виступала
першою, у ІІ – останньою. Так випало при жеребкуванні. До того
ж, перед Ірою виступав лідер – музикант із Білорусії.
Ірині
Серотюк поважне журі, до складу якого входили відомі музиканти
Італії, Франції, Китаю, Польщі, Сербії, Литви, присудило другу
премію. Перша та третя премії у представників Білорусії та Франції
відповідно.
Ніби
все і добре, та вразив Серотюків в Італії такий нюанс. Серед
десятків прапорів країн, чиї представники виступали на конкурсі,
вони не побачили українського. Після оголошення результатів
батько Ірини, її перший учитель, відомий не тільки в Україні
викладач-методист, зайшов в оргкомітет. Спочатку подякував за
те, що Іру запросили взяти участь у конкурсі, сказав, що їм
дуже приємно приїжджати в Італію, тим більше, що грають доньки
на італійських «Scandalli» (до речі, подарованих їм цією знаменитою
фірмою). Однак, чим пояснити, що організатори не підняли український
прапор? (Сам же подумав, чи це не є своєрідною реакцією Європи
на наш політичний та економічний безлад?). Директор фестивалю
сеньйор Паоло Піччіо був здивований, сказав, що розбереться
і більше такого не буде. Зі своєї сторони Петро Федорович пообіцяв
приїхати на наступний конкурс з іншими учнями і, про всякий
випадок, привезти із собою Державний прапор України. Ця розмова
була не даремною: під вечір біля театру «Astra», де проходив
заключний концерт і відбулось нагородження переможців, серед
інших прапорів розвівався і жовто-блакитний стяг.
Попереду
у Ірини Серотюк надзвичайно складні (у матеріальному плані)
завдання – запис другого компакт-диску, DVD, відкриття свого
сайту, підготовка до змагання за «Кубок Світу».
Хочеться
вірити, що в Україні знайдеться для молодого таланту постійний
спонсор чи меценат, що Ірині не прийдеться як двом українським
музикантам, які в Кастельфідардо виступали за Чехію, шукати
щастя в чужих краях.
Валентина
ГАФІНЧУК, «Дністрові зорі»