Шановні
високопосадовці!
Сьогодні
виповнюється 87 років, як народилася визначна людина ХХ століття,
Засновник і Пророк Рідної Української Національної Віри (РУНВіри)
– монотеїстичної релігії ХХІ сторіччя, яка на вищому рівні
продовжила прадавню релігійну традицію нашого народу, – історик
і санскритолог, мислитель і поет, Великий Українець Лев
Терентійович СИЛЕНКО.
Лев
Силенко пережив велике й складне життя, сповнене страждань
і роздумів над долею свого народу. Він живий свідок Голодомору
1932–1933 рр. і масових репресій сталінського режиму, однією
з безвинних жертв яких був його батько Терентій, розстріляний
комуністами тільки тому, що був працелюбним господарем на
власній землі. Лев Силенко зазнав жорстоких переслідувань
у часи сталінської епохи за свої переконання й походження.
Лев
Силенко потерпів і від фашизму...
Перебував
у німецькому концтаборі, і тільки закінчення Другої Світової
війни зберегло йому життя. Як і багато інших українців емігрував
на Захід. Опинившись на чужині, переживши страхіття сталінської
і гітлерівської дійсності, Він пробачив усі образи і, притлумивши
свої болі, продовжував жити й творити в ім’я України, задля
очищення її імені від наклепів і забуття, щоб звеличити це
ім’я задля совісті історичної науки; щоб воскресити її, України,
самоцінність, вікові традиції, культуру, мову, етику, ідеали...
У
сьогоднішньому світі Лев Силенко унікальна особа. Людина,
що зібрала духовні знання про історичний досвід людства. Він
указує шлях до відродження вільної України, до порятунку понівеченої
рідної землі, свого древнього народу. За своєю титанічною
працею й значимістю Лев Силенко є українською національною
величчю та гордістю. Його ім’я стоїть поруч із такими світочами
й геніями Української Нації, як Тарас Шевченко, Іван Франко
та Леся Українка...
Лев
Силенко вшанований багатьма міжнародними відзнаками.
Кембріджським
університетом (Англія) йому присвоєно титул «Інтелектуал світу»
(1978 р.). В енциклопедичному виданні «Визначні американці
та громадські діячі» (1975 р., бібліотека Конгресу США) подається
інформація про діяльність Лева Силенка як духовного Учителя
і засновника РУНВіри. У виданні «Видатні американці двохсотлітньої
ери» (1977 р.) відзначено працю українця Лева Силенка; його
славне ім’я увіковічене у багатьох словниках та енциклопедіях.
Лев
Силенко є автором унікальної книги МАГА ВІРА, цього літературного
й духовного скарбу Українців, головною ідеєю якої є «Україна
понад усе». Ця монументальна книга, блакитна обкладинка якої
із золотим трисуттям у сонячному ореолі пов’язується з українським
державним гербом, сформувала за роки незалежності України
національну еліту, яка відійшла від стереотипів радянського
способу мислення.
МАГА
ВІРА – зібрання унікальних знань стародавньої історії України,
традицій і звичаїв народу, в якій подано незнаний світ дохристиянської
доби, що має свої витоки у трипільському періоді, описані
у найстародавніших книгах людства – «Ведах».
МАГА
ВІРА (Велике Світло Волі) – це найповніша енциклопедія українознавства,
у неї вкладена титанічна праця: збирання і систематизація
розсіяних по всьому світі знань про Україну, її історію й
праісторію. Лев Силенко працював над цією книгою понад 20
літ. Вивчаючи санскрит (найстародавнішу мову) в Індії, він
установив, що санскрит – прамова наших предків-трипільців,
які жили на теренах сучасної України сім тисяч літ тому, перші
у світі приручили коня, винайшли воза і почали вперше над
берегами рік Стародавньої України вирощувати хліб...
Ми
розуміємо, що Україна зараз переживає важкий період: йдуть
болісні процеси всередині країни, складна обстановка й на
міжнародній арені. Та все ж ми вимушені із сумом констатувати,
що держава, куди він нещодавно повернувся і задля постання
якої він поклав усе своє життя без залишку, практично не звертає
на нього жодної уваги. Ми вже писали Президенту, що безумовно
важливим був б офіційний жест вдячності за зроблене від офіційної
Української влади, а саме: відзначення найвищою державною
нагородою, – присвоєнням звання Героя України.
На
даний час Пророк перебуває під опікою Світослави-Тетяни Лисенко
та вірних Рідної Української Національної Віри й матеріально
забезпечений усім необхідним, чого потребує людина з обмеженими
фізичними можливостями. Однак для Української держави було
би величаво, якби саме вона взяла на себе опіку над Левом
Силенком, забезпечивши його помешканням і пенсією, достойними
цієї великої Людини. Ми впевнені, що нащадки високо оцінять
його наробок і не хотілось би, щоб людям, котрі нині обіймають
владу, було соромно за свою пасивність у цьому питанні.
Учитель
Силенко, ми упевнені, не пошанований у державі Україна ще
й тому, що він є квінтесенцією, живим утіленням і виразником
духу нашого прадавнього корінного Українського етносу. А в
Законодавстві України, на догоду міжнародним структурам, зовсім
не згадується про корінний етнос (тобто він юридично перебуває
поза законом, а фактично у cтані
дискримінованого!), у той час як національним меншинам
приділено дуже багато уваги і вони надійно захищені нашою
державою.
Принагідно
просимо Вас виправити цей незбагненний правовий нонсенс.
Український
(руський) етнос і його Рідна Віра були дискримінованими вже
на протязі цілого тисячоліття і почалося це з часів насильницького
хрещення нашого народу у 988 році. Нажаль, ця дискримінація
продовжується і в наш час – у демократичній державі українського
народу – і про це свідчить ряд фактів.
У
той час, як повертаються державою у рамках реституції і будуються
тисячі християнських церков (причому, часто за
державний кошт!), відкриваються синагоги й мечеті,
наш Уряд залишається байдужим до Рідної Віри українців! У
Києві досі немає жодного храму чи святилища рідновірів і ми
вимушені відправляти свої релігійні потреби у непристосованих
приміщеннях промислової зони чи взагалі під відкритим небом.
На неодноразові клопотання нам у чергове було відмовлено в
наданні земельної ділянки під храм РУНВіри в Києві у районі
Совських ставків (№К9271 від 13.07.2007 за підписом секретаря
Київради О.Довгого). Ще раніше рідновірам іншої конфесії було
відмовлено у виділенні місця під храм на Замковій горі (№06–610/146
від 26.04.05 за підписом В.Ялового).
Та,
сподіваємось, так тривати довго не буде – адже повернувся
додому Пророк України і це є початком нової ери українців.
Як відомо з історії, наші предки колись молилися У Священному
Гаї на схилах Дніпра (у тому числі й там, де стоїть нині Києво-Печерська
лавра). І тому ми просимо Вас відновити історичну справедливість
і посприяти нам у виділенні земельної ділянки саме у цій частині
Києва.
Лев
Силенно, засновник РУНВіри, будучи на чужині, першим
серед українців свідчив на процесі 1949 року в
Парижі з приводу злодіянь сталінського режиму в Україні й
про це можна дізнатися з документів того процесу. І тому,
вважаємо, буде достойним, коли першу в столиці Святиню (храм)
РУНВіри буде розміщено на території майбутнього Меморіалу
жертв Голодомору в межах нинішнього парку Слави, де нині й
проводить богослужіння одна з громад цієї конфесії.
Зі
щирою пошаною
й надією на розуміння
Священна Рада ОСІДУ РУНВіри