На
оглядини до Риму
Присвячується
знаменній події: виступу Президента України в Конгресі США
«Чи
діждемось ми Вашингтона...»
Т.Г.Шевченко
Ніхто
з нині сущих в Імператорському Римі, звісно, не був. Не тільки
не був, а в тамтешньому Сенаті не сидів, сенаторів не бачив і
не чув. Враження наші від тієї епохи – суть суб’єктивні сублімації
культурної надбудови, що її по собі лишив Рим.
Під
час почесного виступу Віктора Андрійовича в центрі сучасного
світу не покидало враження трансляції з зали засідань Римського
Сенату часів пізньої Імперії.
Ось
він, талановитий, ще не старий, але мудрий вождь одного з союзних
Риму варварських племен. Він постраждав у битві з ворогами Риму.
Його обличчя – суцільна рана. Це обличчя воїна. Сенатори плещуть
йому. Він герой. Герой Риму. Його дружина Римлянка. Він дякує
за це дружині, Риму, Провидінню. Дивно. Чому він не дякує й
тим, хто був рукою Провидіння у справі набуття його кращою половиною
статусу громадянки Риму?
Безумовно,
виступ Президента України в Конгресі США непересічна подія (Ледве
не написав в Сенаті, але, гадаю, що Ющенко започаткує і цю традицію).
Безумовно, цей виступ, як і його візит, має невдовзі принести
Україні відчутні дивіденди.
Він
обіцяє не жаліючи живота свого боротися за ідеали Риму, за римську
демократію. Обіцяє встановити її переможний режим у своєму племені,
зробити своє плем’я взірцем серед підкорених Римом народів. Безумовно,
демократія Риму – найлюдяніший, найпрогресивнішій режим, який
винайшла мудрість Риму. Його плем’я глибоко вдячно Риму за це.
Напевно,
Конгрес, а потім і Сенат, скасує таки поправку Джексона-Веніка,
«накладену» США на СРСР за перепони на шляху еміграції жидів з
СРСР до Ізраїлю... Ги-ги... (Та Господи! Та нехай вони всі туди
їдуть, під три чорти! Хто ж їх туди не пускає!? Вони ж навпаки!
Назад до Києва пруться!) Певно поправка й досі «висить» на Україні
не так за гріхи Брежнєва, як за гріхи Богдана Хмельницького, перед
націокеруючим американською нацією – великим жидівським народом...
Він
обіцяє, обіцяє, обіцяє... Обіцяє боротися за права «меншин» в
його племені (самоназва великого народу Одного Бога). Обіцяє споживати
якомога більше римських товарів (вступить у Всеримську Торгівлі
Організацію). Обіцяє пропускати через територію свого племені
всіх громадян Риму та римських підданих. Сенат слухає. Сенату
приємно чути обіцянки вождя союзного Риму племені. Але мудрість
Риму підказує Сенату – Час покаже...
Олександр
КОВАЛЕНКО
