Село Богоявленське. 40-ліття Рідної Української Національної
Віри. До Святині, що будується, неждано завітала Оріяна Ковба.
Вийшла з машини красива, охайна і усміхнена жінка. Перша і єдина,
яка в День ювілею Рідної Віри щиро і піднесено, як берегиня
Української нації, вручила рушник-вишиванку з подарунком для
храму Різдва Учителя Лева Силенка. Склала пожертву на будову
Святині.
Київ.
Майдан Незалежности. Майорить стягами помаранчева революція
і гуде непереможний дух Народу. Оріяна також на Майдані. В ритуальному
одязі, вона зібрала навколо себе рідновірів з усієї України.
Читала молитви за спасіння нашого Народу і держави, а потім
роздавала теплий одяг повстанцям. Її молитви дійшли до Дажбога
і революція увінчалася успіхом.
Бо
правий Лев Силенко, коли стверджує, що у всьому світі БОГ один,
але у кожного народу, нації повинно бути власне розуміння Бога
і називатися Він повинен своїм рідним величним іменем. І тільки
тоді Він буде близький своєму народові, буде мати з ним нерозривний
зв’язок.
Слава
Дажбогові! Слава Україні! Слава Героям!
Горгой
ДЗЮБА, Київ
*
* *
Навіщо
дажбожичу дикий антисемітизм?
Я
з червня минулого року офіційно належу до громади РУНВіри м.
Житомир (с. Слобода-Селець), прийняв посвяту, обраний громадою
рунтатом. До РУНВіри я прийшов більше десяти років тому, добре
вивчив значну частину творів Учителя, кілька разів прочитав
Мага Віру. Я це кажу до того, що вважаю себе щирим дажбожичем,
ніколи не почував себе християнином, хоч шанував атрибути цієї
віри.
Я
хочу дуже різко заперечити помітну думку, точку зору наших періодичних
видань, публікацій щодо ненависті до світового єврейства. Українська
нація повинна в першу чергу причини своїх проблем шукати в собі.
Якби українець не хотів рабства, він би відкинув московське,
варшавське і будь-яке інше рабство. Національно гордий українець
не прийняв би й будь-яку чужу віру. Вогнем і мечем християнські
зверхники насаджували нашим предкам рабську християнську віру.
Гордий українець-русич вмирав, але не брав чужої духовності.
Я не маю права засуджувати своїх далеких предків, які під тиском
обставин змушені були визнати християнство своєю вірою. Але
до чого тут жиди-євреї? Їхні предки нам принесли свій «витвір
духовного мистецтва», але право вибору було за українцями-русичами.
Українець знає, що слово жид у нас звучить образливо, то ж для
чого свідомо вживати це поняття? Я до євреїв ставлюсь як і до
інших народів. У кожній нації є добрі люди і покидьки. Не слід
чорнити весь народ. Це нерозумно і навіть непристойно. Я непогано
знаю історію єврейства. У них, як і у нас багато своїх історичних
проблем з різними відтінками і не треба чіпляти ярлики іншим
народам як меншовартісним, а більше думати про відродження української
гордої і нескореної нації, яка побудує свою державу за змістом
українську, де будь-яка нація має поважати Україну, її культурну
спадщину і гідно почуватиметься серед інших націй.
Учитель
ніде не допускає образ щодо інших народів, розкриваючи історичну
сутність їхніх стосунків з українцями-русичами. В попередній
громаді, яку я відвідував не відчувалось духу антисемітизму.
В нашій громаді керівництво просто смакує «делікатесами» антисемітизму.
Ось і газета «Слово Оріїв», число 24 з 26-ти видань «Книга-поштою»
пропонує 11 відверто антисемітських. Це не робить честі виданню,
суперечить Вченню Учителя, є виявом неповаги до Учителя. А які
думки несе стаття «Рятуй білу расу» (ст.9)? Антисемітизм веде
до расизму, ксенофобії. Ті, хто під прикриттям РУНВіри, Вчення
Л.Силенка поширює антисемітизм, расизм, шкодять рідновірам,
не сприяють росту громад і мають це усвідомити. Я пропоную цим
«добродіям» вийти з РУНВіри і заснувати якусь антисемітську,
расистську організацію і не шкодити тим, хто відроджує віру
наших предків, не кидати тінь на Вчення нашого Учителя Л.Силенка.
P.S.
Висловив щирі думки з приводу проблем відродження прабатьківської
віри. Надіюсь на публікацію в газеті даного тексту у повному
обсязі і на відгуки читачів. Це для мене дуже принципово. Я
не можу бути в одній громаді з антисемітами, расистами, ксенофобами…
Мага Віра є дороговказом для кожного дажбожича і думки Учителя
є священними. Іншого підходу до справи розбудови громад РУНВіри
я не бачу. В противному випадку залишусь «одиноким вовком» з
Дажбогом в серці.
28.01.05.
Волелюб ВРУБЛІВСЬКИЙ,
10002, Житомир, пров. 2-й Госпітальний, 9 пом. 2
Коментар
редакції:
Цей
лист, який починався «за здравіє» (адже можна підписатися під
думками про те, що у всіх наших бідах винні найперше ми самі
і що серед рідновірів часом забагато розмов на жидівську тематику,
котрими ми безумовно підсилюємо їхній егрегор), в кінці переходить
на повний «за упокій». Бо, видається, автор зовсім не відрізняє
«антисемітизму» (расової площини) від неприйняття ідеології
частини жидівства і, слухняно йдучи в руслі їхньої пропаганди,
без розбору ліпить печатку «антисемітизму, ксенофобії і расизму»
до всього, де хоч словом згадується про жидів. Зокрема антисемітськими,
поряд з усіма іншими, він називає і книги чистокровного жида
і до того ж рабина Едуарда Ходоса, а це вже і на голову не налазить.
Хочемо
підкреслити, що ми не є абсолютно заангажованими в жидівське
питання, однак воно існує об’єктивно і українці мають в ньому
орієнтуватися. А оскільки багато хто в Україні не може почитати
подібні книги, то ми надаємо їм таку можливість.
Автор
гнівного листа так запально розповідає про «рівність» і «повагу»
до всіх національностей, наче читає передовицю газети «Правда»
часів Брєжнєва. Дописався навіть до того, що говорити про жидівське
питання – це «непристойно». Згадується подібна поза чистоплюйської
інтелігенції в переддень Жовтневої революції, в результаті якої
«єговообрані» всіх цих «пристойних» в баранячий ріг скрутили.
Він щиро вважає, що навіть вживати слово жид вже є непристойним
і, очевидно, пропонує викреслити це споконвічне українське слово,
в якому жодного негативного відтінку немає, з усіх словників,
а також переписати й саму Мага Віру, аби тільки сподобатися
підзахисним автора.
Нарешті
цей рунтато (який досі, між іншим, не знає, що 28.01.05 означає
28 березня 11005 р. за рунвірівським календарем) готовий припинити
стосунки зі своїми побратимами тільки тому, що ті непоштиво
ставляться до жидів.
А
тут вже коментарі, як кажуть, зайві…
