Від
Донцова до Силенка
Учитель
Силенко звістив Благу Вість – Велике Світло Волі Українського
СвітоПорядку. Я молюся: Дажбоже, Ти Святий Дух Народу мого!
У
новому тисячолітті, коли попередні переконання застаріли, Силенкова
Віра в Єдиносущого Дажбога – Господа України стала Волею до
панування. РУНВіра – Український новітній націоналізм вищого
типу, в якому Українські Національні Інтереси освячені Дажбогом.
Крок
за кроком націоналісти духовно звільнялися від Чужинської брехні.
Класова свідомість поневоленого народу стала причиною цілого
ряду селянсько-косацьких повстань. Поневолений люд був розгромлений
Царатом, Україна була окупована. Та в страшний час з’явився
Народний Пророк – Тарас Шевченко, Батько новітнього Українського
народу. У часи великого Шевченка церква Христова була головною
опорою московського панування над Україною. Тарас Шевченко,
бачачи, що церква Христова – ворог народу, приніс своєму народові
Кобзар, щоб новітній Український народ мав національну свідомість.
Саме від Шевченка всі націоналісти беруть свою національну свідомість.
Там, де церква Христова виступає проти України, там Тарас Шевченко
проти Христового вчення. Усяка релігія є лише засіб зміцнення
влади. Тільки та віра корисна, що є волею до панування України.
Тільки та церква є українською, яка на перше місце ставить Українські
Національні Інтереси, а на друге – церковні догмати.
У
часи Шевченка церква Христова була засобом московщення, грабування
і виродження Українців. Той, хто поставив церковні догмати-забобони
вище України, той вовк і лютий ворог України! Мало вічної анатеми
на такого сатаніста й ворога народу!
Д.Донцов
гнівно заплямував оте демократичне покоління наступників Тараса,
що зрадили Тарасів Заповіт. Ті малоукраїнці, вихолостивши Кобзар,
стали жертвами в годину народного Гніву.
Саме
Д.Донцов, після Тараса Шевченка, є народним пророком.
Д.Донцов став батьком інтегрального націоналізму, в якому Українці
стали нацією політичною. Завдяки Донцову сформувалося покоління
Тарасових онуків – бійців УВО-ОУН і УПА. Ці священні воїни України
підняли стяг Тарасового Заповіту і стали його виконувачами.
Героїчна боротьба УВО, ОУН і УПА показала Україні, що є пасіонарії,
що Україна сакральна і має таку цінність, що за неї і в ім’я
неї варто віддати життя всім і кожному зокрема. Принципи Р.Шухевича,
С.Бандери, Є.Коновальця, Д.Доцова... є виконанням Заповіту Шевченка.
Після
загибелі Шухевича з’явилися юди, які демократично зрадили Заповіт
Шевченка. Надлом покоління 20–40-х років полягає у підпорядкуванні
Національних Інтересів церкві Христовій. Віра із засобу, із
Волі-до-Панування стала Метою. Церква Христова зі слуги народу
стала народним владикою. Там, де Тараса Шевченка і Д.Донцова
поставлено нижче церкви Христової, націоналізм вмер. Там зраджено
боротьбу УВО, ОУН і УПА – і поневолено Українців. Повернуто
в попереднє становище поневоленого класу.
Така
зрада героїчної боротьби УВО, ОУН і УПА породила покоління демократичних
юд, що відреклися від Заповіту Шевченка. Саме той, демократичний
ідіотизм противників Тарасового Заповіту програв Помаранчеву
революцію. Зрадники Заповіту Шевченка виховали таке покоління,
що скоро можна буде говорити про остаточне вирішення Українського
питання в принципі.
Єдиним
спадкоємцем Тараса Шевченка й Дмитра Донцова є Пророк Дажбожий
Лев Силенко. Його, Силенкова поява була в той час, коли політичний
націоналізм – інтегральний націоналізм Донцова, героїчна боротьба
УВО, ОУН і УПА, принципи Тараса Шевченка (Є.Коновальця, С.Бандери,
Р.Шухевича) були зраджені й зведені нанівець демократичними
юдами, що безсило молились чужовірно на Захід. Лев Силенко прийняв
від Донцова Тарасів Стяг. У Науці РУНВіри соціальні та національні
ідеї Шевченка й Донцова осмислені як Заповіді, як Закони Правильного
Життя, освячені Богом. ОСІДУ РУНВіри є штабом гайдамак Шевченка
і Головною Командою УВО, ОУН і УПА.
Соціальне
визволення від гніту Шевченка увійшло поряд із національним
визволенням від гніту Донцова і духовним визволенням від гніту
Лева Силенка у поняття Духовної Революції. Учитель Силенко з
Волі Дажбога приніс Велике Світло Волі, яке несуть священні
воїни України. Ті опортуністичні групки й секточки, що не прийняли
Тарасів Заповіт нашого часу, є носіями контрреволюції, ворогами
народу, зрадниками Тараса Шевченка й Тарасових онуків – УВО,
ОУН і УПА.
Богдан
ЛЕВЕНКО, Полтавщина