Дажбоже
мій!
Ти є в усьому і все є в Тобі,
і Правда живе в Тобі,
як серце в тілі,
і Безмежність живе в Тобі,
як Світ у Вічності,
Ти Душа душі всюдисущого
і завждисущого життя,
Дажбоже мій!
Великдень
–
Свята Благодать

ПIСНЯ
Великдень.
Свята Благодать
У Світлі Дажбожім скреса.
Виходять Великдень стрічать
Землиця, Народ, Небеса!
Життя
торжествує: зерно
Народжує Силу і Кров.
Як вічне святе знамено
В серцях багатіє Любов.
Ми
діти Дажбожі, сини
І дочки. Ми світло в імлі.
Ми славимо силу Весни,
Життя невмируще Землі!
Законами
Природи утверджено, щоб із зерна дуба ріс дуб, щоб із зерна
пшениці росла пшениця, щоб вівця родила ягня, щоб в орлиному
гнізді родилися орли, щоб із духовного зерна людини Української
родилася всесвітньо велична Українська Духовність, ім’я якій
– РУНВіра.
РУНВIРА
(Рiдна
Українська Нацiональна Вiра)
це:
—
Український Шлях Життя
—
Вдячно осмислений на сучасному рiвнi Свiтогляд Предкiв
—
Вiра Орiїв /Арiїв/, Скитiв, Антiв, Русичiв, Українцiв
—
Свiжий погляд на мiсце України /Русi/ в iсторiї Людства
—
Розум, що пiзнає, а не уявляє Бога
—
Повний монотеїзм. Вiра в Єдиного i Всюдисущого Бога на ймення
Дажбог
—
Повний вiдхiд вiд бiблiйних казок i чужого нам Юдейо-християнiзму
—
Заперечення iдолопоклонства i будь-яких зображень Дажбога
—
Вiра, яка звеличує природнiй Шлях Життя i обожнює рiдну природу
—
Вiдродження древнього цiлительства, звичаєвих мистецтв, єдиноборств
і багато іншого
Заповіді
РУНВIРИ
1.
Розумiй i люби Бога по-рiдному.
2. Не поклоняйся чужоземним поняттям Бога.
3. Самовдосконалюй розум, душу i тiло.
4. Вiр у себе.
5. Люби родичiв своїх.
6. Виховуй дiтей своїх у дусi Рiдної Вiри.
7. Шануй духовнiсть Предкiв своїх.
8. Шануй свята Рiдної Вiри.
9. Не самозабувайся на чужинi.
10. Не обмовляй.
11. Живи для добра Вiтчизни.
12. Будь правдивим свiдком.
13. Обороняй свої скарби i не привласнюй чужi.
14. Не люби ворогiв народу твого. Не будь рабом.
15. Не лишай у бiдi приятеля твого.
16. Не зневiрюйся.
17. Люби дiтей свого i чужого народу.
РУНВіра
— це шлях виходу з Дому Неволі, шлях подолання в собі рабських
звичок, шлях самовдосконалення і жертовности ради інтересів
Батьківщини і рідного Народу.
...коли
у жидів є звичай на паску колоти «самчика однолітка», то у
християн на паску був заколений не баран, а людина, це «паска
наша, Христос, заколена за нас» (1, До Коринтян, 5, 7). Господь
Бог Христос «заколений за нас».
Лев
Силенко, МАГА ВІРА, 43.52