«ЄВАНГЕЛІЄ
ВІД ЮДИ
ВИХОДИТЬ ІЗ ЧИСТИЛИЩА»
У
Ватикані знову з’явився привід для неспокою. Після детективного
фарсу з «Кодом да Вінчі» у нього перед носом замаячіла справжня
єретична торпеда: «Євангеліє від Юди», або розповідь про останні
дні Христа у викладі того, хто його зрадив. Цього разу йдеться
не про роман, а про рукопис, що дійшов до нас із глибини століть.
Ще в II столітті єпископ Ліона Іриней згадував про нього серед
інших документів, які він засуджував як єретичні. Документ зник.
І ось за тиждень до Великодня (в латинському обряді – Ред.)
одна з його версій, що понад 1700 років пролежала в пісках єгипетської
пустелі, знову з’явилася на огляд у Вашингтоні у великій аудиторії
редакції журналу National Geographic.
СЛОВО
МАЄ ЮДА
Той,
чиє ім’я стало синонімом зрадника, насправді лише виконував
наказ Ісуса Христа. Так принаймні стверджує один надзвичайно
цікавий документ.
Євангеліє
від Юди – природно, що саме так і ніяк інакше (за аналогією
з одкровеннями від Матвія, Марка, Луки та Іоанна, а також інших,
не визнаних церквою євангелістів) було названо знахідку, котру
офіційно презентувало минулого місяця Національне географічне
товариство США. Артефакт цей викликав величезну цікавість, що
й не дивно, адже він перевертає догори дном усталене сприйняття
Ісусових учнів, серед яких одного, Юду, від початку християнських
часів традиційно визнавали паршивою вівцею та підлим запроданцем.
Та чи дійсно це так і було?
Якщо
брати на віру те, про що мовиться в Євангелії від Юди, то відповідь
на поставлене питання буде негативною. Ба навіть більше. Саме
Юда перебирає на себе шати улюбленця Ісуса, його «довіреної
особи», єдиного з апостолів, кого син Божий вибрав у справжні
подвижники, а відтак поклав на нього особливу місію – допомогти
йому пройти весь його страдницький шлях, позбутися земного тіла
й повернутися в «Царство справжнього
Бога». Решта учнів Ісуса й гадки не мали про секретні
плани, які плекав їхній провідник разом із Юдою. Натомість Юду
було попереджено: за ту допомогу, що він мав надати Ісусові,
його проклинатимуть усі прийдешні покоління. Останнє справдилося.
То чи не доводить це, що й утаємничення Юди в замисел Ісуса,
за яким мала буцімто статися «зрада», також є правдою?
Текст
документа починається реченням: «Таємний
звіт про одкровення, які Ісус зробив у розмові з Юдою Іскаріотом».
Далі міститься нова «версія» творення світу, за якою існує світ
зла як пристановище жорстокого божества, що не має нічого спільного
з істинним Богом. Саме до істинного Бога й лине думка Ісуса,
а також Юди, позаяк «інші апостоли моляться
меншому Богові». Євангеліє від Юди завершується сценою
арешту Ісуса, коли солдати, що прийшли за ним, наблизилися до
Юди й сказали йому: «Що ти тут робиш?
Ти – учень Ісуса». Юда відповів їм так, як вони того
бажали. І він отримав від них якісь гроші, але потім їх повернув
їм... Таким чином, у тексті нічого не сказано ні про подальше
самогубство Юди, ні про страту та воскресіння Ісуса.
МОЗАЇКА
З ТИСЯЧІ ФРАГМЕНТІВ
«Євангеліє
від Юди» було виявлене наприкінці 70-х років в околицях єгипетського
міста Бені-Мазар, серед інших рукописів, виконаних на папірусі.
Якийсь час воно ходило по руках серед антикварів. Шістнадцять
років воно пролежало в сейфі Citybank на острові Лонг-Айленд:
його тодішньому власникові, єгипетському антикварові, ніяк не
вдавалося продати його за ту ціну, на яку він розраховував.
У 2000 році рукопис викупила його швейцарська колега Фріда Нусбергер-Чакос.
Документ був у вкрай поганому стані: він розсипався на тисячу
фрагментів. Фонд за збереження стародавнього мистецтва Маесеnаs,
що базується в Базелі, приступив до робіт зі встановлення достовірності,
реставрації і перекладу тексту. Після підписання з журналом
National Geographic угоди про його публікацію, рукопис був обіцяний
Каїрському музею.
Документ
містить переклад грецького тексту на один із діалектів коптської
мови. У ньому вміщені бесіди між Ісусом та Юдою за кілька днів
до Великодня. Наприклад: «Ісус сказав
Юді: Ти перевершиш усіх інших. Бо принесеш у жертву людину,
що послужила мені одягом». Або:
«Ісус сказав Юді: відійди від інших. Я навчу тебе таємниць Царства.
Ти зможеш потрапити до нього, але заради цього ти багато що
витерпиш». Таким чином, в тексті, складеному між
130 і 180 роками після Р. X., Юда представ як перший з апостолів,
як Посвячений. «Це не тільки хороша
людина: це до того ж єдиний апостол, який розуміє таємниці,
розкриті Ісусом», говорить Барт Ерман, професор Університету
Північної Кароліни. Згідно з найбільш поширеною серед християн
версією, Юда, син Симона Іскаріота, зрадив Ісуса за 30 срібняків,
керуючись пожадливістю і спокушений сатаною. Не витерпівши мук
совісті, він повісився. Але ця версія завжди викликала запитання.
Чому Ісус довірив гроші своєї общини Юді, якщо він йому не довіряв?
Якщо жертва Христа входила в божественний план, чи була в Юди
свобода вибору в його зраді?.. Зрозуміло, експерти, запрошені
журналом National Geographic, остерігаються робити висновки
про те, який вплив може мати цей текст на інтерпретацію Євангелій.
Вони лише підкреслюють історичну цінність документа, що свідчить
про те, наскільки «багатоликим» і «живим» був світ перших християн.
Тим часом професор Крейг Еванс із канадського коледжу Асаdiа
Divinitу висуває сміливу гіпотезу: можливо, текст, скопійований
на папірусі гностиками, «доніс до нас
відомості, що відносяться до першого сторіччя», і
в новому світлі описують відносини між Ісусом і Юдою. Більшість
представників Католицької церкви знову знизують плечима. Це
«релігійна фантазія», категорично заявив глава Папського комітету
з історичних наук Вальтер Брандмюллер.
НА
ШЛЯХУ ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ
Але
навіть у Церкві вже кілька десятиліть триває своєрідна реабілітація
Юди. Сьогодні Церква дуже обережно висловлюється з приводу тієї
долі, яку Бог відвів Юді після його смерті. Дотепер вважалося,
що зрадник горів у пекельному вогні. Чи не сам Ісус сказав:
«Краще було б цій людині не народитися»
(Мф. 26:24)? Але у своїй книзі «Переступити поріг надії» папа
Іван Павло II поставив цю тезу під сумнів: фразу Матвія «не
слід розуміти як вічне прокляття», написав він. Звичайно,
цей документ не призведе до канонізації Юди, але він зміцнить
позиції тих, хто вважає, що третирувати цього апостола несправедливо.
Як вважає професор Чепменського університету (Каліфорнія) Марвін
Мейєр (надав допомогу в перекладі тексту), «євангеліє», тобто
«блага вість», полягає в тому, що рукопис може допомогти
зламати «стереотипне уявлення про Юду,
керованого дияволом юдея» – уявлення, яким завжди
живився антисемітизм.
«Вільна
Думка», Волинь