|
|
Вiршi-списи
Руслана МОРОЗОВСЬКОГО
ОЛІГАРХИ
БРЕХНІ
Олігархи
брехні, батюшки протопопи,
Це під ваш Отче-наш обідрали народ,
Розорили село керівні остолопи
І чума геноциду повзе в наш город.
Це
під ваш Отче-наш, холуї синагоги,
Продають «за бугор» і рабів і рабинь.
Це під ваш Отче-наш провідні демагоги
Заховали знання в словеса павутинь.
Це
під ваш Отче-наш асмодеї хрестаті
Рідну Віру від юні ховають в імлі.
Це під ваш Отче-наш у секретаріаті
Президента планують розпродаж Землі.
Це
під ваш Отче-наш запустіння заводів
І глобальна розпуста і трастів міраж;
Комсомольська облуда під глум ляльководів,
Це під ваш Отче-наш, це під ваш Отче-наш.
Це
під ваш Отче-наш алілуйщики чорні
Молокани, сектанти та свідки єгов
Українські грунти розкрадають моторно
І до смертних врагів пропагують любов!
Це
під ваш Отче-наш оріян позолота
В Ізраїлі блищить, а не в рідній казні.
Це під ваш Отче-наш процвітає підлота
І розбрати церков, і безумство гризні.
Це
під ваш Отче-наш продали Криворіжжя,
Розпатякали янкам секретний секрет,
І здали москалям, як колись Запоріжжя,
Всю потугу флотів і крилатих ракет.
Це
під ваш Отче-наш навіть Вєрка Сердючка
До Європи везе Сатани антураж
І знущається з вас як задрипана сучка
Це під ваш Отче-наш, це під ваш Отче-наш.
Олігархи
брехні, батюшки протопопи
Це під ваш Отче-наш обідрали народ,
Розорили село керівні остолопи
І чума геноциду повзе в наш город.
*
* *
А
ХТО В НАС ХУ?
Чого
іще? Кому тепер не ясно,
Що наше не належить нам давно.
Вп’ялися клешні в тіло неньки класно,
І світ регоче з нашого кіно.
Цинічно, примітивно, тривіально...
А хто в нас ху – вже бачать і сліпі.
За феросплав гризуться натурально,
Бо мій завод потрібен шантрапі.
На весь кагал розкручена ловитва.
Куражиться над лохами братва.
Якщо й гримить над світом люта битва,
То аж ніяк не за мої права.
А за котяче право на м’ясниці
І партії зчепились і попи.
А я броню легованої криці
Тепер просити мушу в шантрапи.
Оце
вам, лохи, власник ефективний.
Оце вам Захід (Північ, Південь, Схід...)
Ринковий лад конкретно – дефективний
І постіндустріальний перехід.
Мій президент стоятиме мов блазень, –
На паперті. Простягнута рука...
А сталевар, як безпорадний в’язень
Озброюватиме чужі війська.
Зате гуркоче з телека фанера
І «відморозок» локшину чіпля...
Вставай, Богдан, Богун, вставай, Бандера!
Це вас гука окрадена земля!
*
* *
БОМЖІ
НА МЕЖІ
Збирались
бомжі на межі
Черстві споживати коржі.
Гукали на них сторожі:
«А нумо, бомжі, від межі!»
Від
ляку хололи бомжі
Неначе голодні моржі.
Бомжам утекти б від межі
Та навколо луки чужі,
Чужі
рубежі, гаражі
Та ікла собак, мов ножі...
Плазуйте,
бомжі, як вужі!
Але і ліси вам чужі,
Байраки, шовки ковили...
БО ЗЕМЛЮ БОМЖІ ПРОДАЛИ!
|
|