Думки
рунвiста вголос
"Краще
пожертвувати життям,
ніж утратити честь;
втрату життя відчуваєш мить,
втрату чести - день у день"
(індійська мудрість)
1.
Честь нації – моя честь.
2. Сила нації – моя сила.
3. Совість нації – моя совість.
4. Добробут нації – мій добробут.
5. Слава нації – моя слава.
6. Держава – слуга нації.
7. Зброя – це захист чести й свободи нації.
Національна
ідея з народу народжує Націю, піднімає цю Націю на сяючу вершину
буття, дає могутній стимул до розвитку всіх створюючих сил.
За
відсутности чи нечіткої сформованости національної ідеї, об’єднанню
Нації її з’єднуючим стрижнем має стати національна
релігія.
Нація,
котра спроможна вірно зрозуміти й оцінити шляхи свого вічного
розвитку, котра славить свого національного
Бога – безсмертна. І кожної миті може бути відроджена націоналістами
у всій своїй Величі.
Християнство, накинуте нам жидами, призводить до неправильного
мислення. «Неправильне мислення призводить
до неправильної мови, а неправильна мова – до неправильних дій»
(Конфуцій).
Усюди,
де є демо(н)кратія (влада грошей, торгашества, одурювання) – там
нема і не може бути чести, совісти – усього того, що відрізняє
людину від тварини. Демо(н)кратія – це наповнювання свого черева
за рахунок інших людей. Й ті, хто згоден жити за жидівськими (сатанинськими)
законами, із плином часу втрачають свою честь, совість, розум,
й, нарешті, душу. Душу, даровану нам нашим Богом.
Є
дві речі, котрі зробили слов’ян Нацією. Це меч – мірило чести
й совісти, і плуг – символ добробуту.
З
уведенням християнства жидівські правителі відібрали в народу
меча. І народ став ущербнутим. Сьогодні вони грабують нашу країну,
відбирають останнє, що в нас залишилось – нашу землю. Землю, политу
нашим потом і кров’ю наших Предків, котрі дивляться на нас із
Небес і не можуть зрозуміти, як можна торгувати матір’ю, матір’ю
Землею-годувальницею. Що ж то за онуки, які не цінують батьківського
надбання. Ще трохи і ми відчуємо на собі гнів Предків!
Настав
час істини: хто ми, Нація Оріїв (Аріїїв) чи жидівські раби? Нехай
кожен відповість на це запитання сам,
дивлячись на Небо, якщо в нього ще залишилась частка чести й совісти
наших славних Предків. Нехай кожен замислиться, що він залишить
своїм внукам. Наші Пращури залишили нам честь, совість і багатющі
землі. А що залишимо ми?
Григорій
КОВБАСЕНКО, Генічеськ