Міф
про доісторичний матріархат
Як
доводить Синтія Еллер у книзі «Міф про доісторичний матріархат»
[Cynthia Eller. The Myth of Matriarchal Prehistory, Beacon Press],
матріархату, судячи з даних сучасної археології й антропології,
ніколи і ніде не було, але в те, що він був, дуже багато хто
вірить.
Книга
Синтії Еллер залишилася б поміченою виключно в академічному
середовищі, якби не одна обставина. Річ у тім, що доісторичний
матріархат відіграє дуже істотну роль в ідеології політичного
фемінізму. На ньому ґрунтують твердження, що панування чоловіків
у суспільно-політичному житті – явище порівняно недавнє, тоді
як у споконвічному людському суспільстві жінки цінувалися вище,
ніж чоловіки, за їхню здатність народжувати та вигодовувати
потомство, за їхню вроджену комунікабельність, інтуїтивне розуміння
природних процесів і... за здатність терпимо ставитися до чоловіків.
Навряд
чи, пише Синтія Еллер, є інша, науково не підтверджена теорія,
що породила б настільки ж бурхливу культурно-педагогічну діяльність,
як гіпотеза матріархату. Наукові експедиції і туристичні групи
регулярно споряджаються в місця, де нібито матріархат особливо
процвітав – на острови Мальту і Крит, в Ірландію і Туреччину.
В університетах читаються курси з відверто каламбурними назвами.
З англійського слова history (історія) робиться каламбур: his
story (його історія), і his заміняється на her (її). Матріархалісти
відмовляються викладати history, вони викладають herstory.
Синтія
Еллер нагадує читачу, звідкіля пішла матріархальна гіпотеза.
У 1861 році класичний німецький історик і антрополог Бахофен
висунув цю гіпотезу у своєму творі «Материнське право». Вивів
він її, так би мовити, дедуктивним методом із грецьких міфів
і легенд. Сто років пізніше її підхопили і сильно розширили
учені феміністи.
http://www.voanews.com/Russian
