Керуючись
ст.40, а також ч.2 ст.102 Конституції України, щодо додержання
прав і свобод людини й громадянина, звертаюсь до Вас,
стосовно вжиття термінових, невідкладних заходів з припинення
порушення прав і свобод громадян, гарантованих Конституції
України з мотивів релігійних переконань.
20–21
липня у Кривому Розі, а також по всій області відбувається
антиукраїнський шабаш, який здійснюється до 1020 річчя
хрищення України (Руси) архиєреями-чужовірами.
Хрищення
України (Руси) відбулося шляхом віроломного руйнування
рідної духовної системи і примусового купання в Дніпрі
тисяч киян, які під страхом смерті мусили виконувати волю
князя Володимира. Грецьке хрищення
України (Руси) – є всенаціональна трагедія!
Це трагічна подія в історії українського народу й усього
світу.
Візантія
не раз здійснювала хрищення України (Руси), та ті хрищення
були висміяні і відкинутні. Князь (цар) Володимир у 988
році уп’яте довершив самоприниження України (Руси), впав
на коліна перед чужинцем (чорноризним шаманом-греком)
та за допомогою вогню й меча запровадив в Україні (Русі)
нову віру – віру, политу кров’ю Українського народу. Катування
й страта тисяч людей, яких спалювали живцем і рубали сокирами
на очах у багатотисячного народу, стала кричущим фактом
зради власного народу князя-самодура, вбивці Володимира.
Яка
ганьба!
На місце українського культу, прийшов канонізований культ
чужих матеріальних і духовних творінь – шкідливий для
українців, культ бездумного чужопоклонства. Архиєреями-чужовірами
з ненавистю нищилась рідна Українська Віра, національна
культура, в яких вони вбачали прагнення Українського народу
звільнитися з ярма чужовір’я.
Жоден
народ у Європі таким жорстоким і таким ганебним способом
не був навернутий на християнізм, як народ України (Руси).
Християнізація стала причиною падіння державного життя
України (Руси). Народна культура зазнала нищівного удару.
Протягом тисячоліття нав’язувались чужі істини, які хитро
до нас присмокталися, щоб живитися кров’ю цілих поколінь.
Ні
грек, ні москвин, ні жоден інший чужинець не достойний
святити чи христити Україну (Русь)!
Україна
(Русь) сама по собі є святою матір’ю нашою.
Жителі
Дніпропетовщини (Січеславщини) вважають неприпустимим
влаштовування гучних щорічних святкувань хрищення Руси
за участю державних діячів та ще й за державні кошти!
Такі дії ображають національну гідність Українського народу,
ганьблять пам’ять про мільйони українців-русичів, безневинно
знищених християнськими церквами!
Однак,
державні службовці (чужовіри), які займають посадові місця
в Державі й надають перевагу греко-православній вірі,
нечесну справу чинять – вони дозволяють собі вітати як
окремих громадян, так і весь Український народ із ганебною
датою 1020 річчя хрищення України (Руси) – як «святом».
Не
розуміючи:
–
що вони не дотримуюся Конституції України;
– що вони утратили здібність по-рідному думати, утратили
почуття національної гідності – чужовір’я їх деморалізувало;
– що нічого в світі немає огиднішого та жорстокішого,
як слухати привітання від посадовців з нагоди всенаціональної
трагедії;
– що їх чекає духовне прокляття!
Церкви
й релігійні організації в Україні відокремлені від держави,
а школи – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана
державою як обов’язкова (ст.35 Конституції України).
Бог
кожному Народові дав талант мати свою Віру, своє розуміння
Бога, свою культуру (обрядність), свою мораль (звичаєвість).
Ніякий Народ не має права своєю свідомістю поневолювати
свідомість іншого Народу. Ніяка релігія не має права домінувати
над іншою релігією. Протилежності в розуміннях Бога звеличують
духовне життя Людства. Є релігії національні (гіндуїзм,
юдаїзм, шінто). Є релігії інтернаціональні (буддизм, християнізм,
мусульманізм). У чужій релігії чуже розуміння Бога, тобто
чужий Бог. Господь Амон – Бог Єгипту. Аматерасу – Божество
Японії. Господь Саваот – Бог Ізраеля. Господь Дажбог –
Бог України.
Виходячи
із принципу, що конституційне право на свободу людини
й громадянина є безпосередньо діючими; що людина, її життя
здоров’я честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються
в Україні найвищою соціальною цінністю, змістом і спрямованістю
діяльності держави; що утвердження й забезпечення прав
і свобод є головними обов’язками держави.
Обороняючи
рідну духовність України, рідну кров предків і потомків
жителів Дніпропетровщини (Січеславщини),
пропоную:
–
В інтересах збереження громадського порядку, здоров’я
й моральності населення, задля захисту прав і свобод інших
людей, державним посадовцям не приймати участі у здійснені
заходів із мотивів релігійних переконань.
– Не кривдити Національну Віру Українського Народу в Єдиного
Життєдайного, Милосердного Господа, і хай святиться ім’я
Його – Дажбог.
З
повагою, Депутат Дніпропетровської
обласної ради V скликання Юрій ПРИДАЧИЙ