...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Проповідь

Число 31
Вересень 11006 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Життя РУНВіри
    Документально
    Досліджуємо МАГА ВІРУ
    Наше Вчення
    Згадаймо
    Знай наших
    Поезія
    Мудрість
  Радимо задуматись
    Погляд
    Про наболіле
    Нагально
    Події
    З приводу
    А насправді...
    Між іншим
    Без коментарів
    Відверто
    Смішно й сумно
    А чули, що...
    Нам пишуть
    Народ сміється
    Головна сторінка

 

Лев Силенко

До 85-річчя Учителя
ШЛЯХИ НАУКИ СИЛЕНКОВОЇ

Дажбожий Пророк Лев Силенко заснував ОСІДУ як церкву Українського народу, в якій проголошена Українська Віра в єдиносущого Бога на ймення Дажбог. Світло Силенкиянства засіяло над землею і на небі з’явилося Сонце, що засяяло для українських душ і ім’я тому Сонцю – Мага Віра. Лев Силенко йде по Україні як Титан українського Духу і його хода знаменує надію Землі й Народу. Тисячі людей вдивляються у світлий Образ Учителя і, читаючи Святе Письмо, духовно народжуються й стають вірними послідовниками його. Натхненне Світло шириться Україною й морок з України йде геть, бо світло те – Силенко. Просвітлені, згуртовані, вірою Силенковою озброєні українці стають людьми новими, у Силенкові вільними, у Силенкові дисциплінованими, у Силенкові – державотворцями.

По всій Україні постають осередки Світла, щоб на місцях Світло жило в душах Народу, щоб села й міста з усіх боків славили Прихід Провісника Слова Дажбожого. Цей Прихід був сповіщений волхвами у 9988 (988) р. і з надією покоління духовних борців чекали й наближали його. З роду-в-рід, із року-в-рік немеркнуча Слава Духовної Правди жила у хранителях, тих, що захистили собою Україну й народ від духовного рабства і їхні імена святі для кожного українця. Це ті, що в часи наступу Темряви були світлом, бо Сонцем душі їхньої був Дажбог. Слава Предкам нашим, хай святиться імення їх у віках і спокійно спочивають у Вирії їхні Душі Пресвітлі Пресвяті!

Силенкияни – люди нові, бо несуть у собі Народження України, тієї, що буде українською. По містах і селах люди йдуть до Силенка – в чому сила його? Геніальність Дажбожого Пророка, його подвижницька дорога – той страдницький шлях, що зробив його святим мучеником у Дажбогові. А головне, Господь Дажбог, обіцяючи Предкам нашим, сповнив обітниці свої. І прийшов Силенко на цей світ як спаситель Українського народу. Вселенською таїною є появи малого Левка, що в лютий голодомор, коли всяка надія загинула, народився і постав із Дажбожої Любові до України. При Сталіну-україножеру, коли, здавалося, вже загинула Україна стара, з’явився Паросток – вічний поклик до Оновлення. І скресла крига, і з народженням Силенка прийшла весна в Українські Душі. Святе Народження, його душевні пориви навіки запечаталися в душах українців і весело, як скресає крига, в душах українців народжується Силенко. Мага Віра, яка увібрала святі почування мучеників і подвижників, розкриває просвітленим Душам і Дажбожу волю, і Дажбоже слово, і самого Творця. Дажбог вічний, він відобразився в Силенковім слові, бо Силенкове слово від Дажбога, бо в Мага Вірі говорить сам Дажбог чудесним чином. Славлячи Силенка, ми славимо Дажбога, бо Лев Терентійович прийшов від Дажбога, бо він вічний і незнищенний, бо був у всьому, і всюди, і весь час, і чудесно народився, щоб дати рідному Народу Рідну Віру і хай святиться Його пресвітле і пресвяте ім’я. Силенкова Віра – невичерпне джерело і кожен, прагнучи Вищого, зможе напитися із пречистого джерела, що живить заблудлі в темряві обмануті душі. Тисячі кажуть, свято вірячи, що Силенкова Віра правдива, бо не мертва чужа, а жива рідна вода Силенкової душі, що стала джерелом, тож прославимо ймення його пречисте – Лев Силенко!

По землі б’ють джерела води мертвої і суне пошесть темряви і стають мерзенні капища по містах і селах і голосять злу Кривду ідолопоклонники – ті, що Істинного Бога, Господа нашого Дажбога не визнають. Заблукали вони в пітьмі, осліпли й оглухли, змаліли душі їхні – то шаманством вони переносять недуги свої на добрий Народ наш. З року-в-рік славлять бісів чужоземних і нечестива віра, як отрута, вливається в Українську Кров. Ставлять вони жертовники, але, молячись Тьмі, звуть богом гроші та владу і їм лише служать. Грабуючи народ наш і набиваючи чрева свої, убогість свою видають за Віру і калічать Русь. Хто ви Богом забуті? Чого прийшли на землю нашу? Чого несете ідолів своїх поганих? Чого скаженієте на скопищах ваших? Богом землі нашої Дажбог був, є й буде. Немає і не буде іншої правди. Навіщо, божевільні, ви блюзнірите у свята наші, почитаючи мертвого бога? Бог вічно живий, а ви мертвого простого чоловіка, що вчив десь і колись, звете богом. Немає іншого бога за Дажбога, то словоблуддя ваші, обман людей простих! Хочете влади ви? Хочете грошей і слави? Ідіть до себе, хай крокодили слухають вас, немає тут місця вам бо тут Україна. Понищіть ідолів своїх і поламайте фарбовані дошки, бо ведуть вони вас у Тьму, очистесь, ідіть до Дажбога, Бога вічного й незнищенного.

Вірую, що стануть всюди по землі храми Дажбожі і народ буде славити Його, як Бога Істинного, а нечестиві посоромлені будуть. Наш Пророк кличе нас бути людом Вищим, людом Кращим, людом Новим. Вірю, із єдиного Храму литиметься Святе Слово і в Храмі тому безліч храмів, а в них безліч просвітлених душ, а в кожній з душ пломенітиме натхненна віра. Віра Дажбожа близька кожній достойній людині. Немає і не повинно бути образу Дажбога, бо Дажбог – то Храм у душах і хто малює Бога, той поганин, той ідолопоклонник. Немає нічого святого в тому, що людина поклоняється людині, намальованій на дошці. Але бісівство то, коли мальовану дошку почитають образом Божим, бо людина не Бог, богом її називають глупі люди, охоплені бісом. Хворі люди, темні й обдурені йдуть до жертовників мертвобожжя, бісу смерти кладучи поклони. Вірю, що стануть по землі Дажбожі обителі, в яких славитимуть Бога Істинного, в яких будуть прославлені мученики за Віру, що життя поклали, боронячи рідну Духовність. Культ Силенків, святий образ якого повинен бути в кожній хаті, стане державною вірою, бо чужа віра – мертвечина перед Дажбогом. Прославлення Силенкове і життя його витіснить блудилища, бо кожне свято, будучи присвяченим події з життя Пророка Дажбожого, буде святом Душі Української. Незримо Дажбог – Дух України, а Силенко посланий повернути заблудлі душі з чужовір’я і зцілити їх для життя нового в Дажбогові. Покаявшись і прийнявши віру Дажбожу в своє серце, а сонячне Трисуття, Знамено Дажбоже вдягнувши, за законом Силенковим живучи, отара рабів стане Народом Божим.

Євген ПРОСКУРНЯ, Полтавщина