...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Cмішно й сумно

Число 31
Вересень 11006 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Життя РУНВіри
    Документально
    Досліджуємо МАГА ВІРУ
    Наше Вчення
    Проповідь
    Згадаймо
    Знай наших
    Поезія
    Мудрість
  Радимо задуматись
    Погляд
    Про наболіле
    Нагально
    Події
    З приводу
    А насправді...
    Між іншим
    Без коментарів
    Відверто
    А чули, що...
    Нам пишуть
    Народ сміється
    Головна сторінка

 

Центральноукраїнський коментар

Здоровенькі були, люди добрі!

Шо вже по радіво кажен день кажуть, шо в яком-то городі зробили руську мову регіональним язиком, то ми тут в селі не дуже дивувались, бо на те воно і город, шо в йому руські, особєнно на юго-востокє, бо історичеськи больше їх там плодилось. Но як оце я почитав, шо і львовяни свою мову хочуть зробить регіональною, бо, бачтеся, їх полтавським діалектом насілують, то шось в моїй голові таке заворушилося, а тоді лусноло, і я вдруг поняв всю глибину нарушенія моїх собственних мовних прав. Потому-шо живу я і родився, і батьки мої жили в самой шо ні єсть центральной Україні, і потому по всій логікє іменно так, як ми оце тут говорим і нада говорить по всій Україні. Но правитєльство вже який год нав’язує нам яку-то іскажонну мову, і увіря, шо то українська мова, якою вона начє була. Може буть, шо ранче, колись давно ми і балакали як-то по-другому. Але потом нас довго учили руському язику. Ми вобше-то не дураки, ми все хватаєм на льоту, но, ніде правди діти, труднообучаєми. Якщо ми шось колись знали, то дуже довго помнім, хотя, канєшно, і забувається. Потому воно так і вийшло, шо ми тепер говорим так, як говорим. А як воно так є, то хай буде, бо нашо його мінять. Оп’ять же таки, шо ж це воно, люди добрі, получиться: якшо правитєльство буде іскоренять нашу теперішню мову, і замінять її той «правильною» бандеровськой, якою балакають в тілівізорі? Як послухаєш, як вони одтуда говорять – це ж ужас! То про якісь гелікоптери, то на гівно кажуть ґівно, а вже те «є» тулять де не попадя: ніхто даже з чесних журналістів не скаже депутатові прямо «Ти сволоч», а непремінно «Ви є депутат…». В нас же скоко помню нікогда так не говорили, а наших дітей на ту мову переучують і нас бумажки нею читать і писать заставляють. Ето ж, якшо вдуматься, дискримінація! З ліца землі зникає наша рідна мова! І поскольку ніхто не дума її зберігать і розвивать, а наоборот, нищить її і всячєскі «ісправляє», то я требую, і даже вимагаю, согласно Європейской хартії мов, надання мові, якою я балакаю, статуса регіональної по крайній мірі в моєму селі, бо в усіх областях центральної України большинство народу іменно так і говоре, і виходе, шо це самоє большинство в своїх мовних правах ущімляємо. Больше того, я предлагаю, поскольку Європейську хартію в нас правильно прочитать, а тєм боліє пойнять, ніхто не може, ухвалить Українську хартію про всеукраїнську регіональну мову, де записать, шо мова будь-кого, хто має український паспорт, щитається українським язиком, яким можно говорить, писать, обращаться в органи мєсного і прочего самоуправлєнія, в тому числі посилать їхніх представітелєй, і так дальше і такоє подобноє. Хай хто скоко слів зна, стоко й употребля, і не мороче тим собі голову, а направля зусилля на розбудову культурної і європейської країни в нашій державі.

"МАЙДАН"