|
|
(уривок)
Ми
тут жили ще до часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас, Європо,
На себе ліпше збоку подивись.
Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш, твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.
Живи собі, уходжено і сито.
Ми не питаєм з усміхом кривим,
Якою б ти була у цьому світі,
Аби ми плуг, і колесо, і жито,
Не дарували пращурам твоїм.
…Відкриті наші предківські чертоги
усім, хто має помисли незлі.
Прийдіте з миром!
сссСссСЧЯТа, заради Бога,
Не вчіть нас жить
фффффффна батьківській землі.
*
* *
ДИВО
БІЛОРУСЬКЕ
Існує
досадний політвикрутас:
Без Ющенка, без Тимошенко
Не дав розтягти білоруський калгас
Опальний завгосп Лукашенко.
Клепають
сябри трактори «Бєларусь»,
Нові телевізори, «МАЗи»...
Кепкуємо – «бацька», а він їм – татусь:
Вберіг рідний край від зарази.
Ніхто
білорусам не вирізав ліс,
Не втяв Біловезької Пущі,
Не вкрав за бетонний паркан сінокіс,
Ставки та джерела цілющі.
Ніхто
не прирік білорусів на сміх, –
Ніяка заморська забрьоха.
І доларом нагло не грабила їх
Ніяка домашня тєрьоха.
Зубами
скрегоче глобальний магнат,
Бо лізти не хоче до пащі.
Маленький слов’янський напіврезерват
Відмів перспективи пропащі.
І
власні він має робочі місця.
І гребує він секонд-хендом.
На тирло не йде, як слухняна вівця
За маревом, за дивідендом.
Звичайно
ж він знає ворожі слова:
Інфляція, вавчер, секвестор...
Але в нього є і своя голова,
І рідний народ, як інвестор.
Він
лізти не хоче в глобальний казан
Лакеєм ворожого двору.
Не дав перелити він кров партизан
У Єрусалимську менору.
На
всіх не вгодити. Хай дехто притих
І лається нишком – «Диктатор»,
Та лунко гуде на ланах світових
Бадьорий, оновлений трактор.
Не
всякий бухгалтер, не всякий бджоляр
Під батьківський гімн «Ще не вмерла...»,
Знецінивши хвацько глобальний доляр,
Завгоспа візьме на Говерлу.
Бо
він небезпечний політвикрутас:
Без Ющенка, без Тимошенко
Не дав розтягти білоруський калгас
Опальний завгосп Лукашенко.
|
|