Число 30
Травень 11006 р. Д.

Напишіть нам

Вагонні розмови

Розмова п'ята

Серед українських рідновірів побувати в Богоявленському хоча б раз у житті – є потреба єства українського. Там, на Кіровоградщині, в селі Богоявленське, 27 вересня народився Духовний Учитель Лев Силенко.

Православна християнська церква в цей день святкує «Чесного Хреста». Рідновіри ж святкують День Святого Письма Мага Віра.

Побратим Володимир запропонував мені відвідати місце народження засновника Святої Церкви Рідної Української Національної Віри Лева Силенка. Я погодився. Вирішили спочатку відвідати Київ, а вже з Києва податись в Богоявленське до Храму Різдва Лева Силенка.

Потяг «Трускавець-Київ». В купе ще два пасажири. Як виявилось пізніше, один із них – викладач філософії Київського Університету, другий – такий само технар як і ми – інженер-фізик.

Побратим Володимир відрекомендував себе й мене, сказавши, що ми належимо до Святої Церкви Рідної Української Національної Віри і їдемо як паломники поклонитись Святому для нас місцю, де народився Духовний Учитель Лев Силенко. Нагадав Володимир, що на місці хати, в якій Він народився, зараз стоїть нова Будова-Храм Різдва Лева Силенка. Виявилося, що наші супутники знають про це. Вони знають, що таке РУНВіра, знайомі з працями Українського Ученого Лева Силенка і розділяють Його Науку.

Пан Мирослав (так назвав себе фізик) сказав, що він читав і мою збірку віршів «Немає Вітчизни без Вірних Синів» і почав читати напам’ять один із віршів цієї збірки.

...Була весна – пора кохання
І було літо – зрілий час.
Пройшли – минули сподівання.
Мрії – забуть не можу Вас.
Остались згадки і надія:
«Знов появлюся в Світі Я».
Піду у «Мрії» до Дажбога
Туди злетить Душа Моя.
Буде Блаженство у Дажбозі
(Своїм життям я заслужив).
В Душі не кривив я ніколи.
Народ й Вітчизну я Любив!

– Ваше, пане Миролюбе?

– Моє, пане Мирославе!

– Про цю ж Віру-Надію, – обізвався другий наш супутник Дан, – Лев Силенко каже так: «І так, як після ночі постає день, Так після смерти постає життя»;

«О, Великий Дажбоже, ми знаєм
Твій Закон – Твоє вічне Буття.
Що померши, в Тобі воскресаєм
Неповторністю душ і життя».

– Щось подбіне є й у Ніцше, – каже Мирослав. Пам’ятаєте його «Так казав Заратустра?» Ось послухайте. Він вийняв невеличкий томик Фрідріх Ніцше і став читати:

«Ти навчаєш, що всі речі, і ми разом із ними, вічно повертаються, що ми, а з Нами й усі речі, вже існували безліч разів.

Ти вчиш, що є великий рік становлення, жахливий рік – велетень, – він, наче клепсидри, завжди мусить знову перевертатися, щоб знову текти і знову порожніти, – отож усі ці роки у великому й малому схожі один на одного, і ми самі кожного великого року теж схожі на себе у великому і в малому.

Я прийду знову з цим сонцем, із цим світом, із цим орлом, із цією змією – не в нове життя, не в краще життя, не в подібне життя, – у великому й малому я знову повертатимусь до цього самого життя, щоб знову навчати про вічне повернення всього, щоб повторювати слово про великі полудні землі й людини, щоб знову звістити людям про Надлюдину.

Я сказав своє слово, я розбиваюся об своє слово: цього прагне моя одвічна доля, – я гину як Передвісник!

Все йде, все повертається, вічно крутиться колесо буття. Усе вмирає, все розцвітає знову, вічно тече ріка буття.

Усе ламається, все знову припасовується – вічно будується той самий дім буття. Усе розлучається, все знову вітається – вічно зберігає собі вірність Перстень Буття».

– В Учителя Лева Силенка сказано: «Ми, внуки Дажбожі, перед народженням були в Дажбогові. Життя приходить із світла Дажбожого і життя відходить до Світла Дажбожого. Психічна діяльність людини характерна тим, що вона має властивість переходити зі свідомого світу в несвідомий і – навпаки. Людина – свідомий промінь Дажбожий, вона квіт серця Дажбожого, вона жила нежиттям у Зоряних Засвіттях перед постанням Сонця й Землі, вона жила в Сонці й усвідомила своє буття на Землі». Дажбог – Світло, Вічність, Безмежність і тому в того внука Дажбожого, в якого починають гаснути останні запаси життєвої сили, з’являється загадкове хотіння повернутися туди, звідки він прийшов, щоб знову з оновленими силами загостити до Раю земного, ім’я, якому Україна-Русь», – каже Володимир.

– Така ж була і Віра Предків Наших, – кажу я. Достатньо відкрити «Велесову книгу», щоб переконатися в цьому. Там сказано так: «Молячись Богу, очищаємо тіла й душі наші, поєднуємося в єдиному житті з праотцями, які давно поєдналися з Дажбогом. Пізнаючи старе, ми занурюємо в ньому наші душі тому, що це є наше минуле, яке повертається до нас Колами Буття».

– Усе те, про що ми з вами говоримо, – каже Мирослав, – за своїм походженням інформація з «Вед». В найдревнішій історичній літературній пам’ятці Людства, Ведичній літературі сказано: «Спочатку (все) це було тільки Атман у вигляді Пуруші. («Першолюдина» із тіла якого виник Всесвіт). Він оглянувся навколо Себе і не побачив нікого, крім Себе. І так перш за все Він мовив: «Я є». І так виникло ім’я «Я».

Ведична література вважає, що спочатку Всесвіт існував у вигляді непроявленої Свідомости. Ця Всесвітня Свідомість прийшла в збуджений стан і з'явилась незначна космічна вібрація, яка виразилась в «беззвучнім» звуці «АУМ», що й стало початком творіння.

«Він визнав: «істинно, Я є творіння: оскільки Я створив це Все». Так Він став «Творінням»: «Я» стало «явленням», «рухом».

В Упанішадах (істинне знання, таємна наука) читаємо: «Воістину, Він не знав радості. Тому той. хто самітний, не знає радості. Він захотів другого, Він став таким, як чоловік і жінка з’єднані в обіймах. Він розділив Сам Себе на дві частини. Так створились Супруг і Супруга». (Супруг – Свідомість і Супруга – вакуум із його безмежними потенційними можливостями).

Наука стверджує, що Універсальна Енергія Свідомости (трансцендентальна й духовна) в результаті поетапних перетворень – вакуум, квантове поле, плазма, атоми, речовина й витрата власного потенціалу «застигає» або зупиняється в створеній нею кінцевій формі речовини. Причому в місцях поетапного перетворення цих Енергій, знаходяться зони фазового переходу або перетворювачі – чакри (у перекладі із санскриту чакра означає колесо). Наприклад, чакра – перетворювач енергії квантового поля Всесвіту в теплову, світлову і електромагнітну. Так утворюється Всесвіт і кожен матеріальний об’єкт у ньому.

По відношенню до Всесвіту, людина є «Всесвітом в мініатюрі». Людина займає певний об’єм, і в цьому об’ємі діють ті ж енергії, що й у Всесвіті. В людині присутнє все, що є у Всесвіті.

«Перекачка» Універсальної Енергії Свідомості в речовину продовжується мільйони літ, після чого настає зворотній процес – речовина «розчиняється», перетворюючись знову у Свідомість. В пам’яті Свідомості Світу (Бога) іде дзеркальне відтворення всього процесу. Ці цикли проявлення й зникнення Всесвіту, на підставі дзеркального відтворення, у «Ведах», отримали назву «Дні й Ночі Брами».

– Якщо взяти до уваги філософію Ніцше, – каже Дан, – то, як бачимо, він нічого нового не сказав. «Вчитель вічного повернення», у принципі, повторив те, що було сказане нашими предками Арійцями у «Ведах» ще шість-сім тисяч літ тому.

– Виходить так, – кажу я. – що фаталізм «чому бути – того не минути» Ніцше своїм корінням сягає глибокої давнини. До речі, кажуть, що «Віра Вічного Повтору», була у Леніна, Блока, Горького, Гітлера та інших знаних історичних осіб. Юдейо-християнізм теж наскрізь просичений цим фаталізмом. Святая святих у християнізмі – є пророчі книги. За висловом юдейо-християнських церков: «Пророк це той, хто провидить майбутнє – видючий, він бо бачив те, що від пересічних людей сховане, невідоме, те, що буде. До суті пророка належало бачити в Бажаному світлі речі незримі – як теперішні факти, так і майбутні події. Пророк насамперед – «уста Божі». Головне завдання пророка – передбачити й передрікати майбутні події». Чи міг би пророк-видючий передбачити майбутнє, якби воно не було наперед визначено? Всі ми знаємо, що непомильних людей немає. Будь-який пророк – теж людина, і він десь у чомусь також може помилятись.

Духовний Учитель Лев Силенко каже, що «ніщо не народжується без Волі Дажбожої, все живе перебуває у Волі Дажбожій».

Дажбог не дав нам, простим смертним, знати свою будучину. Але, щоб мати успіх у будь-якій справі, людина повинна знати основні закони земні й небесні і брати до уваги всі зміни, котрі відбуваються в певний момент на підставі цих законів. Як каже Учитель, «Закони Природи не підлягають Людині, їх змінити не можна. Дві протилежні сили (єдність у боротьбі протилежностей) – є керівними засадами всіх галузей життя-буття». Гармонія і Порядок у Всесвіті – є виявом Божественної Волі або Закону, що існує у Всесвіті й керує Ним. За словами Учителя «Еволюція керована діями Дажбожими, її треба вивчати, щоб знайти відповідь на питання, які хвилюють Людину». Одними словесними молитвами та піснями життя не покращимо і в «будучину» не заглянемо. Тому Учитель каже: «Дійте, дійте, дійте! У Дії Сила прибавляє!» Виходячи зі сказаного:

«О, Великий Дажбоже, ми знаєм
Твій Закон Твоє вічне Буття,
Що померши, в Тобі воскресаєм
Неповторністю душ і життя».

«І так як після ночі постає день, так після смерти постає життя». Помираємо, для того щоб «повернутися туди, звідки прийшов, щоб знов з оновленими силами загостити до Раю земного, ім’я якому – Україна-Русь». Як кажуть у народі, «звідки вийшов – туди прийшов». Як бачимо в Ученні Силенка теж діє, як це назвав Ніцше, «перстень Повтору», «Коло Буття» за «Велесовою Книгою Предків» чи «Дні і Ночі Брами» за «Ведами».

– Я розділяю Вашу думку, – каже пан Дан, – Пророк Лев Силенко на сторінках Мага Віри каже, що Він не є Богом: «Я Людина і теж десь у чомусь можу помилитись». «Я не вчу Досконалости, я тільки показую Шлях до Досконалости. І цим «Шляхом до Досконалости» є Наука РУНВіри». Кажучи словами Силенка, в кожній Людині закладена певна потенція і вона, Людина, може підніматися до Висот Духа, а може падати й ниць, якщо буде ігнорувати «вищі жадання» і стати рабом «нижчих жадань».

Людина перш за все – частка Суспільної Свідомости. Якщо її Свідомість перестає бути повноцінною часткою Суспільної Свідомости, перетворюється в баласт (нижчі жадання), то, напевно, вона буде викинута Всевишнім, як непотріб, зі Своєї Пам’яті і такої «частки» у Наступному Повторі вже не буде. В «Колі Буття» перебувають ті, хто залишився у Божій Пам’яті.

– Так, звичайно, – каже Мирослав, – Учитель Лев Силенко правий, коли каже, що у «Ведах» проявлена вселюдська многогранність релігійних понять, які сьогодні існують у всіх релігіях.

– Поклоніться і від нас з Мирославом – звернувся до нас Дан, – Святому Місцю.

– Виконаємо Ваше прохання обов’язково, – каже Володимир. Не думалось і не гадалось нам, що в нас будуть такі гарні супутники по дорозі до місця народження Великого Українця.

Час був уже пізній і ми за спільною згодою почали готуватись до сну.

Миролюб ЯВІР, Львів