Квітнева
погода виявилася дуже мінливою: одного дня з неба падала злива,
іншого – вже сяяло сонечко. На перший погляд здається, що в
таких примхах природи не було жодної системи, жодної визначеності.
Але давайте згадаємо пронизливий крижаний вітер 15 квітня на
жидівський Песах і яскраве, тепле та лагідне сонечко наступного
дня, 16 квітня, коли ми святкували Великдень Світла Дажбожого.
А як вам негода на 23 квітня, Песах юдо-християнський?
Тож,
що це, випадковість чи закономірність? Задумаймося, можливо,
Дажбог знову, після тисячолітньої перерви, приголубив улюблених
дітей своїх і щедро обдаровує їх чудовою погодою на час рідних
свят, а духовним й економічним паразитам на тілі нашої священної
Нації нарешті вказав на їхнє другорядне місце?
Отже,
зваживши на це, оповиті пестощами та захистом Божим, ми повинні
безстрашно й невтомно працювати і боротися на славу Дажбожу,
для великого квітучого майбутнього держави Роду нашого, України.
Дажбог
з нами! А це значить – перемоги не забаряться.
