Про одну нiби вдалу оборудку
Як
не зворушитися від щасливо сяючих облич нашого президента, прем’єра
і численної свити після вдалого продажу з молотка Криворізького
металургійного гіганта! Аж заплакати хочеться від гордості за
державу. Владоможці гарячково підраховують виторг і скільки можна
за ці гроші купити «снікерсів» і прокладок. Засоби масового забамбулення
цю ейфорію рознесли по всій країні, аби й ми, сіромахи, пораділи
за вірний курс президента і уряду до світлого євроінтегрованого
і глобалізованого майбутнього.
Пораділи?
А тепер витріть сльози радості та отримайте цеберко крижаної води
для протверезіння. Отже що ми маємо в наслідку? Ми маємо дико
згвалтовану українську землю (хто був в Кривбасі, той знає про
що йдеться) і смердючу отруту в свою атмосферу і легені. А цей
Лакшмі Міттал, англієць індуського походження зі своєю німецькою
фірмою (ви бачите, який глобальний розмах у цього типового представника
«нових кочівників»?) матиме з цього дивіденди і не малі. До того
ж, кажуть, новому господарю глибоко начхати на трудовий колектив
і його соціальні гарантії, бо для світового капіталу людина –
всього лише лимон, який потрібно ретельно вичавити. Скажете, податки…
А вони осідатимуть в численних «офшорках», на які тісно зав’язані
фірми Міттала.
Якщо
досі не пройшла ейфорія, то уявіть собі, з дозволу сказати, господаря
квартири, який вчора продав пилосос, а нині – газову плиту, бо
він дожився до того, що йому немає за що вже і хліба купити. Так,
сьогодні він купить і хліба, і масла та ще й нап’ється з радості
від вдалої оборудки. А завтра? Чи не нагадує вам такий «господар»
безпросвітного алкоголіка, який завтра напевне стане бомжем, бо
і «жилплощу» врешті доведеться продавати, коли начиння квартири
вичерпається. Але саме так і поводяться в масштабах держави наші
доморощені горе-господарі, ліберально-демократичні євроінтегратори:
сьогодні продали «Криворіжсталь», назавтра готується Нікопольський
феросплавний, потім «Укртелеком» (помітьте, всі підприємства стратегічного
значення, а до того ж приносять великі і стабільні прибутки в
державну скарбницю – це вам не якийсь корівник у Хацапетівці!).
А далі і до «жилплощі» у вигляді землі Української, рясно политої
потом і кров’ю прадідів, дійде. Отоді вже станемо справді «вільними»
і підемо тоді порпатися у сміттєвих баках улюбленою Європою. Європейці,
кажуть, доволі жирні недоїдки часом викидають…
І
коли «клятий Кучма» роздавав підприємства своїм, підконтрольним,
з яких і спитати часом можна, то новий український «месія» на
догоду світовому безнаціональному капіталу готовий все розпродати
всім, хто більше грошей відвалить. Зрештою, інакше і бути не могло,
адже саме цей космополітичний капітал з жидівським душком і вибрав
його «прокуратором» України…
Якщо
ж узагальнити, то це типова схема поведінки всіх ліберально-демократичних
лідерів, котрі приходять на кілька років і котрі не
є господарями своєї країни, а лише управителями, або
як сьогодні модно – менеджерами. Їм аби сьогодні на троні всидіти,
та, можливо, ще на один термін проскочити в президенти, а далі
– хоч трава не рости. Тому жидівські ЗМІ правду кажуть, що подібне
розбазарювання державної власності зараз іде скрізь і всюди в
«цивілізованих країнах» і тому, мовляв, «не треба цього боятися»...
Ми,
телепні, купилися на білу вишиванку Ющенка, на вишукані манери
ліберально-демократичного інтелігента, на цю зовнішню машкару,
яка зовсім не відображає його глибоко космополітичну і компрадорську
сутність. Як кажуть, очі, ми вас попереджали, аби дивились, що
купуєте. Не послухали? То тепер їжте «снікерси», прокладками витирайтесь.
Хоч повилазьте.
Анатолій
ІВАЩЕНКО