Не
пускають...
Підліток
виріс і, згадавши, як його бабуся все навчала зайти до церкви,
коли стане геть погано, – так і зробив.
Тут
до нього хтось підходить: «Нє там стоіш!» Інший підбігає:
«Нє так одєт!» Іззаду осмикують: «Нє на богоугодном
язикє с Богом разгаваріваєш!» Потім підступила ще одна «святая
Фофудья»: «Ви би вишлі із церкві, купілі кніжку, почіталі
би как сєбя вєсті, а потом заходілі».
Вийшов
молодий чоловік і гірко заплакав. Раптом чує голос:
–
Що, сину мій, плачеш?
Підняв
юнак своє заплакане обличчя і побачив самого Христоса:
–
Господи! Мене в храм не пускають!
–
Не плач, вони й мене давно туди не пускають…
