|
|
(уривок
з поеми)
Дарій
(перський володар на Сході) –
Рим і Греція в нього – раби,
Тигром ріс у хоробрім поході
Жадний слави, звитяг, боротьби.
Гордий
Перс хотів Скитську державу
Заратустрі у дар принести.
Над Дніпром загубив свою славу
І Тамузи злотисті хрести.
«Скит
подібний на римського Бога», –
Лист до Риму Овідій писав.
Степ у Скита, як скатерть розлога,
А на ньому – моря буйних трав.
Українські
Дажбожії Роди,
Ви чар Волі, загадка віків.
Од вас мудрість черпали Народи
Євразійських долин і пісків.
Із
Дажбожого Роду родились
Кімерієць і Скит, і Сармат.
Часто й палко, як рідні сварились –
Хіба з братом не свариться брат?
Русичі
і Магоги, і Скити –
Роди кровні, відважні, старі –
Українцями стали. І жити
Мудро вміли колись на Дніпрі.
Українці,
Латини і Греки –
Три народи в Європі, які
Своєрідно зростали. І Мекки
Рідні мали свої (пресвяті).
Русь
(Сарматія) римській короні
Не склоняла ніколи чола.
Не була, як той раб, на припоні,
Самобутність свою берегла.
Берегла
свої рідні Покони,
Рідну Віру і Мудрість свою.
Не могли чужинці (гегемони)
Чесно Русь покорити в бою!
Був
учителем Греків наш славний
Анахарзис (Анакр) Скит (Сколот),
І про це написав хроніст давній –
Грек старий (мандрівник) Геродот.
Він
писав, що з Землі Бористенів
Анахарзис (мудрець завітав).
Перший в світі тоді для Гелленів
Про безсмертя душі розказав.
У
Атенах тоді не жили ще
Ні Сократ, ні «дивак» Демокрит.
Лиш століття пізніш вони ближче,
Знали правди, які їм дав Скит.
*
* *
Святослав
КАЛУГА
(Київщина)
ЗНе
продавайте більше Україну,
За мідний гріш чи тридцять срібняків,
За дачу у «Первопристольній»,
За блиск дорогоцінних камінців.
Не
продавайте більше Україну,
Згадайте горе, що прийде слідом.
Там, де ви зрадили – немає місця честі,
Там зло росте високим бур'яном.
Не
продавайте більше Україну,
Байдужістю до політичного життя,
Залізши, до сімейної шпарини –
Злочинно споглядати звідтіля.
Не
продавайте більше Україну,
Чужим богам: Єгові і Христу,
Повернемося всі у Рідну Віру,
Відродим її велич і красу!
Не
штокайте на Українську мову,
Дажбогом подарована вона.
Не продавайте більше Україну,
Свята Земля віддячить вам сповна!
*
* *
Благород
КЛЕН
(Тернопілля)
«...І
брехню, що справдилась,
правдою зовуть»
Леся Українка
Боїмось
правди святої,
Мов лякливі діти.
А з брехнею, що справдилась,
Будем в світі жити?
Будем
жити, та не будем,
Брате, панувати,
Чуже будем ми любити,
Рідне – зневажати.
Ой,
нап’ється жид пейсатий
Вкраїнської крові...
А в церквах будем молитись,
Просити любові.
Люде
милий, недалекий –
Підпанки, голота,
Чи ж лизати попам руки
То для вас робота?
Одні
кажуть – не на часі
Рідну Віру мати;
Другі кажуть – Мага Віру
То є гріх читати!
Чи
забули, християни,
Як вас воші їли,
Як за три ви колосочки
У тюрмі сиділи?
Ой
не маємо ще сили,
Щоби правду знати,
Довго, видно, ще жид буде
У нас панувати…
|
|
