Рідна
віра і християнство
Віра
в Бога була духовною потребою людства на протяті всього його
існування – від первісного стану до сьогоднішнього часу.
З
розширенням знань людей про навколишній світ змінювались і уявлення
про його Творця. Ці уявлення духовними провідниками (жерцями)
оформлялись у вигляді релігії. Кожне плем’я (група споріднених
племен, народ) мали своє розуміння Бога і наділяли його своїми
національними рисами.
Війни,
міграції племен і народів, торгівля, місіонерська діяльність
вели до занепаду окремих релігій, натомість поширювались інтернаціональні
релігії. Цей процес відбувався як стихійно, так і насильницьким
шляхом, як це сталось і з Українським народом. Князь Володимир
запроваджував християнство з надзвичайною жорстокістю, як пише
літопис – вогнем і мечем.
Наші
Предки обожнювали природу, мали світлу і радісну віру, яка відповідала
їх національному характеру, і в якій люди почували себе не рабами,
а Дажбожими внуками. Натомість чужа релігія, сформована в рабовласницькому
суспільстві, проповідувала відречення від радощів життя, обожнювала
муки і страждання, виховувала рабську покірність, байдужість
до рідної природи і національних традицій. Почуття власної гідності
оголошувалось найважчим гріхом – «гординею», а люди ставали
«рабами божими». Ідеалом праведника вважався монах, що заживо
гнив у печері і таким чином здійснював свій «духовний подвиг».
Справедливості
ради слід сказати, що більшість наших людей, які вважають себе
християнами, насправді є ними формально, тільки «про людське
око», «як всі». Вони живуть своїми щоденними радощами і печалями,
мало задумуються про «життя вічне», не читають Біблію, на великі
свята відвідують церкву, хрестять дітей, вінчаються в церкві
(хоч це нітрохи не зменшує число розлучень), і в останній путь
мандрують в супроводі священика, який відсилає їх
«на лоно Авраамове». Звичайно, ніхто з них не підставляє
праву щоку, коли його б’ють у ліву, і не любить ворогів своїх
(це вже треба були ідіотом!). Натомість люди, які задумуються
над сенсом життя, які хочуть наблизитись до розуміння Бога,
бачать кричущі суперечності між здоровим глуздом і тією облудою,
що проповідує християнство. Вони шукають свій шлях до Бога без
жидівських посередників і багато хто з таких думаючих людей
закономірно приходить до РУНВіри, яку проголосив видатний філософ
і Пророк Лев Силенко. В ній є українське розуміння Бога, моральні
настанови для достойного життя, виховується любов до своєї Батьківщини
і свого народу, пропагується турбота про здорове довкілля і
щасливе майбутнє наших дітей на рідній землі, а не в «царстві
небесному». Рідна Українська Національна Віра найбільш відповідає
сучасному світогляду, виховує справжніх патріотів, які не будуть
прислухатись, що там скаже патріарх Московський чи папа Римський,
а будуть твердо відстоювати інтереси свого народу.
До
речі, московський піп з Ужгорода Сидор закликає «русинів» до
збройної боротьби за відокремлення Закарпаття від України. Наша
«доблесна» СБУ і вухом не веде – це ж не пам’ятник бандиту Сталіну
піп закликає зруйнувати, а «всього-навсього» розшматувати Україну
в братовбивчій війні. Ясно, що без благословення Москви він
би не наважився на державну зраду.
Мені
можуть заперечити – так є ж у нас і православна церква Київського
патріархату. Куди нас заведе ця церква, недавно проголосив по
радіо сам патріарх Філарет, який сказав, що за незалежність
України не треба було боротись, що всі жертви, які принесли
герої Української Повстанської Армії, політв’язні – марні, що
треба не боротись, а молитись. Словом, не рипайтесь, сидіть,
склавши руки, і поперемінно підставляйте щоки кожному заброді
та моліться жидівським богам – і вони вам піднесуть незалежність
на блюдечку з голубою смужкою!
Християнські
ієрархи, щоб затримати поширення РУНВіри, розповсюджують серед
людей всілякі вигадки – нібито це язичництво, багатобожжя, ідолопоклонство
і ще казна-що. Насправді РУНВіра визнає єдиного Бога (ім’я його
Дажбог, тобто Датель Буття, Творець). Дажбог – свідомість світу,
тож ніяких ікон чи статуй і бути не може. Натомість, християнство
якраз і є багатобожжям та ідолопоклонством. Там і Бог-отець,
і Син божий, і Мати божа, і Дух святий, і ангели, і святі пророки
та святі апостоли разом з «рівноапостольними» князями Ольгою
та Володимиром, і святі угодники на кшталт Миколая. Усі вони
мають зображення на іконах, і до них православні християни моляться
і б’ють поклони, а ще цілують «мощі святих», на кожному перехресті
ставлять хрести з розп’ятим Ісусом. Хіба це не ідолопоклонство?!
В
РУНВірі закони Всесвіту, закони природи дані Дажбогом вічні
і незмінні.
Натомість,
у християнстві існує теза «Для Бога
все можливо».
Так
рослинність на Землі буяла раніше, ніж було створене Сонце...
Сонце зупинялося за наказом жидівського воєначальника (бо ще
не встигли добити якихось нещасних)... Людина в шлунку риби
не перетравлюється кілька днів, а тоді жива і неушкоджена випльовується
рибою на берег... (Згадаймо українську казочку про вовка і семеро
козенят). Під час бою синів Ізраїля з амореянами Єгова шпурляв
з неба каміння у вороже військо... Ісус реанімував Лазаря, коли
вже його труп засмердівся... Жид Яків боровся з Богом, аж той
став проситись, щоб Яків його відпустив (!!!)...
Та
досить прикладів. Це – про минуле. А майбутнє ще цікавіше! Наприклад,
вовки будуть пастись з ягнятами, а леви їстимуть солому...
Погляньте
на єговістські журнали, де на малюнках зображено це майбутнє
життя. На тлі тропічної рослинності діти сидять верхи на хижаках,
а різнокольорові дорослі несуть кошики з фруктами і всі з дурнуватими
посмішками на обличчях. А чому б і не сміятись? Адже працювати
і обробляти землю не треба буде, все дармове. А старих людей
і зовсім не видно; певно, все життя будуть молодими та будуть
безкінечно розмножуватись...
І
всі ці нісенітниці проповідують, здавалось би, цілком нормальні
й освічені люди, а паства слухає і киває головами. Як тут не
згадати казку про голого короля! Всі бачать, що брехня, але
не наважуються сказати!
Отже, з законами Природи і ставленням до них релігій розібрались.
Тепер
про святощі. Для християн свята земля – Палестина, свята ріка
– Йордан, святе місто Єрусалим, богообраний народ – ізраїльський.
Для
рідновірів свята земля – Україна з її серцевиною – Трипіллям,
звідки й пішла наша цивілізація; свята ріка – Дніпро і кожна
велика чи маленька річечка, яка протікає по нашій землі; богообраний
народ – Український (як і кожен народ, бо всі вони Богом створені
та наділені своєю батьківщиною).
РУНВіра
шанує національних героїв і пророків, які віддавали всі сили
служінню рідному народові. Це князі – захисники Русі від загарбників
(як Святослав, а не ворохобники, що воювали між собою), це козаки-лицарі,
гетьмани і отамани – борці за волю, це воїни УНР, повстанці
Холодного Яру, герої УПА. Це наші духовні провідники і пророки
– Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Лев Силенко.
Натомість
християни пошановують чужинців, які жодного стосунку до нашої
історії і нашого народу не мають, та й з морального боку виглядають
не дуже привабливо. Хто такі Маккавеї, Ной, Лот, Авраам, Мойсей,
Ілля і яке вони мають відношення до нас?
«Праведний»
Ной так упився вином, що валявся оголений, що й дало привід
його синові Хаму насміхатись над батьком.
«Благочестивий»
Лот у п’яному стані збезчестив своїх дочок, які завагітніли
від рідного батька. Родоначальник жидів Авраам підсовував володарям,
у землі яких забридав, свою жінку Сару, видаючи її за свою сестру,
і одержував за це худобу і рабів. Заради порятунку власної шкури
в столітньому віці був готовий зарізати і принести в жертву
Єгові єдиного сина Ісака (щоправда, мав ще й позашлюбного).
Святий
пророк і вождь Мойсей, який дав жидам закон начебто з рук самого
Саваота (Єгови), у тому числі й десять заповідей, на які так
люблять посилатись захисники християнства, сам убив єгиптянина,
а на чолі кочового жидівського племени чинив такі жахливі злочини,
що Гітлеру й не снились. Коли його головорізи винищили мидіян,
то начисто пограбували їх землю та забрали в полон всіх жінок
і дітей. Мойсей дуже обурився і дав наказ повбивати всіх дітей
чоловічої статі і всіх жінок, а неповнолітніх дівчаток і незайманих
дівчат залишити на зґвалтування своїм солдатам. А святий пророк
Ілля власноручно мечем убив 450 жерців Ваала (попередньо зв’язаних).
То чого ж варта заповідь «Не убий»?
І
з цими двома «святими» особисто розмовляв Ісус на горі Фавор...
Ось на таких «високоморальних» прикладах виховують на уроках
«християнської етики» наших дітей! Серед інших заповідей є й
така, що забороняє жидам їсти падло. Проте продати його чужинцеві
Єгова дозволяє... Вдумайтесь, затуркані християни, це ж у «слові
Божому» так написано! Ось тут і вилазить, як шило з мішка, підла
жидівська натура, що придумувала ці настанови, а нам щоденно
по радіо патякають про «світло істини
всіх часів»...
Дуже
показове в цьому ж дусі оповідання про те, як жид Йосиф організував
голодомор у Єгипті. Попередньо задарма забрав усе зерно в єгипетських
селян у державні засіки, а тоді за це зерно, яке видавав опухлим
з голоду селянам, забрав у них всі коштовності, далі худобу,
землю, а нарешті і їх самих обернув на рабів, і аж на сьомий
рік дав їм зерна для засіву вже не своєї землі. А своїм одноплемінникам
давав єгипетський хліб безкоштовно та, зрештою, і їх самих забрав
до Єгипту на дармові харчі. І цим біблійним сценарієм – до дрібниць
– скористався Сталін (теж Йосиф) у тридцятих роках, коли перевертав
на колгоспних рабів українських селян. Недаремно ж він пройшов
вишкіл у духовній семінарії! Різниця тільки в тому, що він не
розтягував це задоволення на сім років, а за два роки виморив
голодом половину українських селян, аж тоді дав їм зерно для
засіву вже на колгоспних полях... А на звільнені від вимерлого
люду землі масово переселяв москалів. От що значить «біблійна
наука»!
В
часи проповідування Ісуса жидівські зверхники відразу зрозуміли,
яку загрозу їх народу несе нове вчення, і залізною рукою викорчовували
християнство з-поміж жидів. Натомість одного з гонителів – Савла
– скерували для проповідування християнства серед гоїв, що він
під іменем апостола Павла успішно виконав.
І
ось ми по двох тисячах років маємо результат. Жиди, які не зреклись
своєї національної релігії, розмножились та захопили все золото
і владу в половини світу. Витягуючи з багатих надр України та
за рахунок жорстокої експлуатації Українського народу казкові
багатства, вони на очах всього світу казяться з жиру. Недавно
один з них відзначав день народження і за вечір пустив за вітром
п’ять мільйонів євро! Ці гроші з поту і крови нашого народу.
А ми мовчимо – бо ж як можна щось сказати проти «богообраних»?
Працездатних українців виштовхують у найми за кордон, скоро
приберуть до рук і всю українську землю, а на місце українців
завезуть азіятів. Ці не будуть вимагати державної української
мови (як ми) та навіть і китайської, не будуть заїкатись, що
вони тут мають бути хазяями в хаті, а будуть раді тому, що їм,
нарешті, буде дозволено мати більше, як одну дитину в сім’ї,
чого не дозволялось в перенаселеному Китаї.
Ось
що нас чекає, якщо й надалі будемо «підставляти
праву щоку» та «любити ворогів
своїх». Схаменіться, брати-українці!
Беріть
на духовне озброєння науку Пророка Силенка – РУНВіру. Ставайте
переконаними націоналістами, щоб зберегти наш народ від повного
знищення і асиміляції, та передати Богом дану нам землю для
наших нащадків.
Слава
Україні!
Олег
КУШНІР, Волинь