Моє
розуміння Рідної Віри
Учитель
Силенко здійснив Духовну Реформу і тепер в Українців є сучасне,
українське розуміння Монотеїзму – Наука РУНвіри.
Учитель
Силенко став вже Мага Вірою Українців. Що далі? На моє глибоке
переконання є потреба в Нових Духовних Реформах.
Об’єктивно
ОСІДУ РУНВіри може розвиватись в кількох формах:
1.
ОСІДУ РУНВіри в рамках спадщини Учителя Силенка. Подібний поступ
Учитель Силенко осмислив у Мага Вірі (МВ: 16.125) про буддистів
напрямку гінаяни. У такому випадку рунвісти благоговітимуть
перед Учителем Силенком. Учителем, а не божеством.
2.
Церква Силенка-Спасителя. Подібний поступ Учитель Силенко осмислив
у Мага Вірі (МВ 16.118–124) про буддистів напрямку магаяни.
У такому випадку рунвісти благоговітимуть перед Левом Силенком
як перед Сином Божим.
3.
Об’єднання внуків Дажбожих на основі синтезу Віри в Спасителя
Лева Силенка і Віри в пантеон (МВ: 24.214 (Виласа), 24.217 (Паржяна),
24.218 (Стріба), 24.220 (Кришана), 24.223 (Хорос), 24.24.224
(Світовид, Мокша, Лада, Лад), 24.231 (Карна)). Культи верховного
Господа Дажбога, Тата Оря і Матері Лель, Пророків Дажбожих і
волхвів із Мага Віри.
Головним
для Рідної Віри є збереження спадщини Учителя Силенка. Саме
Наука РУНВіри є основою нових Духовних Реформ і Революцій.
Я
вважаю шкідливим змінювати Науку РУНВіри. Встановив Учитель
Календар Свят РУНВіри – то треба в той день, що у Священній
Книзі Обрядів (Спрінґ Ґлен 10991 р.Д.) і святкувати. Встановив
Учитель порядок проведення свягосу у Священній Книзі Обрядів
– то треба так. Встановив Учитель обряди, молитви, пісні, символи
– то треба так.
На
моє глибоке переконання, є різниця між вдосконаленням і спотворенням.
Спотворенням РУНВіри є зміна того, що утвердив Учитель Силенко.
Вдосконаленням РУНВіри є творення нового, доповнення новим при
збереженні утвердженого Вчителем Силенком.
Я
вважаю шкідливим розчиняти Науку РУНВіри неоязичництвом. Чому?
На моє глибоке переконання, є потреба в нових Духовних Реформах
Рідної віри. Треба сучасні, українські розуміння Генотеїзму,
Політеїзму, Пантеїзму, Атеїзму, Християнства – на основі Науки
РУНВіри.
Я
розумію так, що Рідна Віра має бути новітнім конструюванням
Традицій. Повинні прийти нові Апостоли РУНВіри. Аніматичний
генотеїзм, Політеїзм на основі Пантеону Внуків дажбожих Мага
Віри, Анімістичний пантеїзм, Матеріалістичний (вольовий ідеал
– матеріалізм) атеїзм, Віра в Хреста – Хреста Богумила (богомильство)…
– всі ці Духовні Реформи мають першопричиною Науку РУНВіри.
Із
Трипілля вийшов аніматичний генотеїзм і закріпився як Даосизм
в Китаї. Апостол РУНВіри принесе Новий аніматичний генотеїзм
– синтез Віри у Спасителя Силенка і Багуа. Українцям треба новий
компас – стрілка якого показуватиме на Святий Києград і Спасителя
Силенка.
Від
пізніх трипільців – політеїстичний Пантеон на чолі із Господом
Дажбогом (МВ: 24.224). Є потреба конструювати Новий Міт Дажбога,
Нові Віди – Віди Синів і Дочок Дажбожих. Міти як система - є
Космос. Сконструювати Новий Політеїзм – є закласти динамічну
систему, в якій реальні космічні/природні процеси описуються
як боги. Доцільним є описувати саме сучасні й майбутні космічні/природні
процеси. Календар є Міт в Дії – опис сучасних космічних/природніх
процесів і резонування з ними в унісон.
Новітній
Політеїзм Внуків Дажбожих є синтез Віри в Спасителя Силенка
і Віри в Пантеон Внуків Дажбожих. Це зроблять Апостоли РУНВіри.
Закони
Правильного Життя є Принципи. Кожен принцип є руна. Комбінування
принципів є комбінування рун. Руна є символ богів Пантеону Внуків
Дажбожих в Праві, Яві, Наві. Комбінування Принципів, рун, богів
є комбінування Сил, що зливаються в Слав (в Дажбозі Єдиносущому).
РУНВіра – Вічна Таїна Життя – бездонна і безмежна РУНВіра є
суттю України, яку Д.Донців називав
«за небо – ввишки, за землю – вширки»…
Що
головне? Учитель Силенко став Мага Вірою Українців. Лев Силенко
заклав Далекосяжну Магістраль – до Світу Мага Віри. Лукавлять
ті, які кажуть, що багато шляхів є до Української Держави. Шляхом
до Української Держави є Шлях РУНВіри. Поза РУНВірою всі шляхи
ведуть в Ніщо. Один Лев Силенко правий, а всі противники Учителя
Силенка дуже помиляються. За відмову іти Шляхом РУНВіри Україна
дуже дорого заплатила і це лише початок…
Трусоне
шашелями і заплачуть сліпі й глухі, як відновиться Імперія Зла.
Прозрійте люди! Все крім РУНВіри – вітер і прах.
Богдан
ЛЕВЕНКО, Полтавщина
*
* *
«Слов'янство»
чи українство?
Ми,
українські рідновіри, як рунвісти, так і язичники, «варимося»
ніби в одному казані. Проводимо спільні заходи, спілкуємося
і, в основному, між собою знайомі. «Перетікаємо», буває, з
рунвістів до язичників, а часом і назад…
Давно
помітив таку закономірність: як тільки рунвіст переходить
до громади язичників-багатобожників, чи хоча б починає з останніми
більш тісно спілкуватися, так і поселяється в його свідомости
сумновідоме «славянскоє братство», яке хочуть знищити підступні
жиди, янкі, англо-сакси... Причому «славянство» у них починає
превалювати над власне українством – українство ніби опиняється
в тіні, стає такою собі етнографічною ознакою, як, наприклад,
«подолянин», «полтавчанин» чи «гуцул».
І
це зовсім невипадково. Язичницько-багатобожницька мітологія
розвивається дуже потужно на московських землях – там, будемо
об’єктивними, довгі століття збирався весь цвіт як східнослов’янської
науки, так і кращі інтелектуали з усього постімперського і
постсовіцького простору, тоді як Україну нищили голодоморами
і репресіями. Недаремно свідомому українцю було значно вільніше
в Петербурзі-Москві, аніж у Києві. І хоч Українська земля
постійно народжувала найбільше видатних науковців, митців,
винахідників та, зрештою, геніїв, проте вони осідали потім
переважно в імперських столицях і працювали зазвичай на користь
метрополії.
Після
розпаду СССР і банкрутства комуністичної мітології почався
пошук свіжих ідей. На порядку денному постала ідея Рідновірства,
котра хоч і була започаткована саме серед українства (у вигляді
РУНВіри, яку майже 50 років тому започаткував Лев Силенко),
проте московити цю ідею підхопили, знівелювали її до язичництва-багатобожництва,
поставили на конвеєр буйну мітотворчість та вигадування все
нових і нових «богів», обрядів, понять і, завдяки більш потужним
ЗМІ та книговидавництву, почали нав’язливо експортувати все
це в Україну. Попри те, що ідея Рідновірства прийшла й на
нашу землю спершу в образі саме РУНВіри, багатобожництво почало
стрімко набирати бали і великою мірою саме за рахунок відтягування
людей від РУНВіри. В хід хвацько пішли як аргументи про «штучність»
РУНВіри і ніби «природність» язичництва, так і відверто брехливі
закиди до РУНВіри, ніби вона породжена масонами, «ньюейджерами»,
що єдинобожжя – це жидівська вигадка… Не соромляться навіть
поширювати брудні плітки, що Силенко жид, що він в Абвері
служив, що він агент КГБ/ФСБ…
А
робиться все це, як видається, з єдиною метою – ЗНИЩИТИ НАЙБІЛЬШ
ПРОУКРАЇНСЬКУ РЕЛІГІЙНУ ТЕЧІЮ, аби знищити будь-яку українську
ідеологію і, зрештою, Україну як таку.
І
якщо Гундяєвська гебістська церква бореться з українським
православ’ям, коли Путінська держава і її агенти у нас – табачнікі,
колєснічєнкі, корнілови – намагаються поділити Україну по
Збручу, відділивши тамтешніх греко-католиків, котрих Кремль
«перетравити» не в змозі, то московське язичництво, у т.ч.
і руками тубільних багатобожників, намагається скомпрометувати
саме РУНВіру, потенціал якої в Москві добре відчувають (недарма
ж Мага Віра там заборонена!). Відчувають на відміну від хрунів-українців,
котрі далі своїх шести соток нічого не бачать, а коли й відходять
від християнства, то «клюють» на барвисту мітологію і етнографію
з міріадами богів і строкатістю обрядів. А ще на казки про
нібито «природність» язичництва, попри те що якихось певних
ані пам’яток, ані переконливих свідчень про наші прадавні
вірування залишилося геть мало, а коли й залишилися, то переважно
записані попами, тобто відвертими ворогами волхвів.
Цікаво,
що автору часто доводилося спілкуватися з багатобожниками
з провінції, котрі ніколи не бачили живого рунвіста, але так
були «накручені» їхніми поводирями проти РУНВіри і її сповідників,
що, здається, жид до живого нациста не поставився би так упереджено-агресивно…
Нам
підкидається «слов’янство» замість українства, причому вперто
замовчується приналежність до тих же слов’ян не лише поляків,
чехів і різних горватів, а навіть сербів і болгар, котрі зовсім
не поспішають стати в московський фарватер. А московське язичництво
на своїй ділянці фронту тихо воює за все той же замшілий «русскій
мір» проти РУНВіри і України. Воює поряд з Путіним, Гундяєвим
та місцевими марковими-агафангелами-табачніками.
І
українські язичники, нажаль, у цій битві Кремлю дуже сприяють.
Незалежно від того, розуміють вони це чи ні…
Іван
ПРИЛУЦЬКИЙ