Число 40
Червень 11010 р. Д.

Напишіть нам

ЯКА МОРАЛЬ ПОТРІБНА УКРАЇНЦЕВІ?

У наш час державні службовці, українська інтелігенція (котра сама себе називає «елітою»), де тільки мають можливість, настирливо пропагують і роблять практичні дії, щоб запровадити вивчення в українських школах «божого закону», тобто виховувати на засадах християнської моралі наших дітей.

Шановний читачу, не пошкодуй часу, щоб ми разом спокійно проаналізували ці християнські чесноти, науку Христа.

Не всі знають походження слова мораль та його значення. Різні народи утверджували незалежно свої правила поведінки, їх ставлення до себе, родини, Вітчизни. Греки кажуть етикос, латини – мораліс. Значення цих слів однакове. У наших давніх Предків-Трипільців було слово свадга, що відповідало сучасному мораліс і означало само ставлення (спосіб ставлення до себе й інших).

Якщо мораль визначає, яка поведінка правильна, а яка хибна і який розум благородний, а який ні, то культура (обрядність) дбає про манеру людини, її ставлення до краси, природи, її манеру говорити, одягатися тощо.

Відомі вчені в різних країнах науково довели, що «звичаї» (тобто мораль) – це не мода, а тисячоліттями вироблений механізм самозбереження народу-нації. «Широке запровадження серед певної нації непритаманної для неї моделі світогляду автоматично означає її занепад і руйнацію» (К.-Г. Юнг).

Отже моральні основи закладені в генах кожного народу свої. Тому й немає і не може бути однієї моралі для наслідування різними націями. Є різні визначення моралі: індуське, буддистське, юдейське, мусульманське, римо-католицьке, греко-ортодоксальне тощо. Кожен народ незалежно творив свій світогляд, поняття моральності. Моральне те, що не принижує, корисне тобі, твоїй Вітчизні.

«Християнська мораль», «християнська етика» за вченням Христової церкви – це наука Ісуса. Церква виставляє як «християнські заповіді»: не вбий, не вкради, люби ближнього свого... але ці заповіді, які церква приписує Христові, не були створені ні Христом, ні жидами перед Христом. Вони вже були у величній релігії світу – Ведизмі. Ці заповіді в усній формі принесли далекі Предки з України-Руси в Індію і там записані у «Ведах» 6 тисяч років перед Христом. Тому немає жодних підстав вважати це цінністю Християнства (Жидівства).

У всіх релігіях (які існують тепер) визначено, що йде боротьба між Добром і Злом – і людина повинна боротися зі Злом, щоб перемогло Добро.

Ісус Христос об’являє нову релігійну мораль: «не протився злому» (М, 5.39) і «любіть ворогів своїх» (М, 5.44). Тобто ворогів Ісусових треба ненавидіти, а ворогів своїх (тобто українських) треба любити. Уловлюєте? Люби жида-поневолювача свого, а матір, батька, брата, сестру можеш не любити...

Людина, яка любить усіх (злодіїв, злочинців, а також добродіїв), підозріла й небезпечна. Бо ненависть до поневолювачів Вітчизни твоєї свята, а любов до них – потворна. Ісус навчає, щоб любили його більше ніж батька, матір і своїх родичів, любили його вітчизну (Вифлеєм, Єрусалим, Йордань), жидівські святощі, то будуть справжніми християнами. Думаючій людині, яка прочитає науку Христа про «непротивлення злу насильством», стає ясно, кому вигідно Християнство. Кому вигідно не противитися Злу? Звичайно, Злу! А Зло – це Сатана.

Зробімо коротко аналіз ще однієї науки Ісуса: «Хто втратить душу свою заради мене, той знайде її», «Ідіть за мною – я зроблю вас ловцями людських душ».

Чи може істинний Бог ловити душі й прагнути душ від живих людей на Землі? Адже саме Бог дає душу людині для єднання з Богом у земному житті. А по смерті душі самі повертаються до Бога. То кому потрібні душі живих людей, неважко здогадатися – звичайно, Сатані! Тому пам’ятаймо істинну науку наших Предків: хто на Землі продасть душу Сатані, зникає із вічного майбутнього життя у Царстві Духа Предків. Подібне йде до подібного. Поклоняйтеся, раби Христові!

Що собою несе вираз «Нести свій хрест»? Символи – це спосіб зв’язку з Богами. Чи задумуються християни про значення хреста з розп’ятим Ісусом? Культ кривавої жертви, смерти, трупів – це один із ритуалів сатанинської релігії. Вираз «нести свій хрест» – це програма на тяжке своє життя, а не на щасливе. Повернімо його назад жидам і хай несуть його до краю своєї могили. Символ же рівнораменного хреста (без повішених трупів) відомий тисячу років перед Христом.

«Християнська етика», посібник для українського школяра, рекомендує вивчати джерела християнської моралі (Біблію) «славних постатей» старого Заповіту: Абрама, Сари, Ісака, Якова, Рахелі, Ребеки... Жидівська мораль, яка виставляється для повчання й наслідування молодими українцями: «Дві доньки Лота (племінника Абрама) напоїли свого батька (Лота) і по черзі переспали зі своїм п’яним батьком і завагітніли». Таку мерзоту пропагують нам «богообрані» для наслідування українським дівчатам. Яка релігія, – такі й «святі». Така й мораль їхня.

«Християнська мораль» – «помазанківська звичаєвість», коли цей вираз точно перекласти українською. Христос (помазанець) сказав, що прийшов не руйнувати жидівську (гебрейську) мораль, а доповнити її. Тому Християнізм треба розуміти як реформований Юдаїзм.

Що ж приніс Ісус Христос на Землю? «Не думайте, що я прийшов послати мир на землю. Не мир я приніс, а меч. Прийшов я поставити сина проти батька його і дочку проти матері її». «Хто любить сина або дочку більше, ніж мене, не достойний мене». «Хто не зі мною, той проти мене». «Зробіть всі народи за учнів моїх». «Спасіння походить з юдеїв». «Немає бо влади, коли не від Бога. Яка є влада, від Бога вона наставлена». «Хто не любить Ісуса Христа, нехай буде проклятий» (Павло до Коринтян).

Отже, інші народи, які мають свою звичаєвість, релігію, мусять любити жида Ісуса, його мораль, бо будуть прокляті. Тому християнська етика й мораль є ні що інше, як нав’язування українцям підсвідомого відчуття власної меншовартости й звеличення жидівської «богообраности» та вивчення жидівської історії.

Поняття людської доброти, честі, порядності, співчуття замінюється поняттям «християнська мораль», яка насправді є аморальністю. Для християн уся історія людства – це історія жидівського народу, інші народи та їхня історія знищена, або оббрехана.

Християнство існує не так довго (близько 2 тис. років), а людство – сотні тисяч, а, можливо, й більше. Ті далекі цивілізації заклали людству підмурівок усіх сучасних наук (містобудову, школу, мову, релігію, землеробство, астрономію, математику, скотарство, медицину, фольклор тощо). Де про них написано у «книзі книг» Біблії? Чому не написано? То як ці народи побудували «едем» (жиди назвали «рай») на Землі. Як вони жили без жидівської моралі й науки Христа («сонця й спасителя»)?

Українська земля породила первісну цивілізацію на Землі. На зорі людської цивілізації українець уже мав передані волхвам людинобогами (Русом, Купалом, Велесом) Божественні закони, що узгоджують тілесні вчинки з їх душевними переживаннями. Предки українців є творцями первісної Ведичної релігії і творцями слова «Бог» та його тлумачення. Українці мали п’ять книг (Завіти, Заповіді Бога, передані людям). Жиди, знищивши ці святі книги, інші згадки про давні цивілізації, переробили (переписали) на вигідні жидам святі тексти. Так, істинну Правду, науку Бога, саме поняття «Бог» підмінили на «Єгова», а для християн – на Ісуса Христа.

Тисячолітня історія співжиття українців із жидами так нічого й не навчила більшість українців. Чому? Де причина? Причина в жидівському християнстві! Українці живуть зараз в інформаційній брехні (усі ЗМІ відомо кому належать). Брехня на найвищому рівні стала нормою життя. Жидівська брехня пронизала всі царини життя українця (історія, мораль, релігія, медицина, харчування тощо) брехня не дає можливості українцеві зрозуміти, чому він – господар своєї найбагатшої у світі землі – виконує найважчу роботу, доведений знову до фізичного вимирання. Потрібна правда: чому так? Де корінь зла?

Аналізуймо, читачу, далі. Однією з найбільших бід українців стало насильницьке введення християнства на Руси, а раніше й у Європі. Ця жидівська ідеологія паралізувала чесного трудівника, розірвала його природній зв’язок із Рідним Богом, Природою, відбулася суцільна підміна понять. Замість чести – підкуп, гроші; замість сили – підлість, слабкість. Став керувати не найдосвідченіший, відданий своєму народу князь, а найпідліший нікчема, ставленець Греції (а сьогодні – ставленець світового жидівства). Отак із великої, сильної, непоборної нації – Русів – постало «покірне стадо рабів божих» – українців.

Як не згадати тут нашого славного Тараса Шевченка:

«...Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же богу, лучче жити,
Ніж нам на Україні.
А може тим, що киргизи
Ще не християни?...
Наробив ти, Христе, лиха!
А переіначив людей Божих?!»

Не хочемо читати свого Пророка Тараса, як він просив «від слова до слова...», «та й думати...» Не «погани», «варвари» ми були до запровадження Християнства, як учать тепер попи Христової церкви, а... люди Божі!

Українці, задурманені християнством, вкотре далися жидам надурити себе. Чому жиди хитріші за українців, московитів, інших? Сила жидів у їх вихованні, яке ґрунтується на їхній релігії – Юдаїзмі.

Юдаїзм – це система національної організації жидів. Вона принагідна для проживання жидів серед усяких народів. Це релігія жорстока, агресивна, патріотична для жидів і шовіністична по відношенню до інших націй. Учить жидів устремлінню до світового панування, устремлінню до грошей, влади будь-якою ціною (аж до фізичного знищення конкурента). Юдаїзм – це форма жидівської влади всередині будь-якої країни. Це держава в державі, а жиди – це «п’ята колона сіонізму» у будь-якій країні світу. Тому-то й така ненависть до жидів у різних країнах із боку корінного населення.

Треба сказати правду людям: Христова церква в Україні ніколи не стояла на боці простого народу, не допомагала йому в різні історичні періоди. Така історична правда. Не попи в церкві закликали народ піднятися на боротьбу разом із Б.Хмельницьким за своє визволення, а кобзарі пішли в народ. Згадаймо і Мазепу – як «святі отці» проклинали його по церквах.

Єпископ Руданський (батько письменника Степана Руданського) прокляв свого сина Степана за те, що той писав вірші українською мовою.

Архиєрей Сокальський – духовний батько Запорізької Січі – останньому гетману Петру Калнишевському, старшинам і косакам сказав: «Господь Христос покарає того, хто почне проливати кров православних». Так військо Катерини ІІ без бою роззброїло Запорізьке військо. Гетман Калнишевський просидів 22 роки на Соловках у ямі, а косаки своїми кістками збудували Петербург. Катерина ІІ обдарувала Сокальського 1620-ма десятинами землі й новими рабами-косаками, які працювали на ній та проклинали архиєрея.

Архиєреї (наші православні та юніятські попи) при допомозі віри Христової змосковщували і спольщували українців. І за це отримували привілеї: родючі землі, пасовища, слуг. В часи СССР були таємними співробітниками КГБ і доносили інформацію, що чули на сповідях від мирян.

Проаналізуймо ще одну з головних тез християнства, яку жиди підкинули християнам: «Спасіння людства через Христа». Християнство вчить, що Христос узяв на себе гріхи всього людства (яке жило до нього й буде жити після?) і тим самим врятував людство. Постає запитання: від чого спас наш «спаситель»? Від смерти, від пекла, від Сатани, чи від чого? Ми живемо зараз більше 2 тис. років після Христа. Він спас нас чи не спас? Він узяв наші гріхи, які ми ще не здійснили? І тих спас, хто ще не встиг народитися й наробити гріха? Узяв те, 2 тис. років ще не було? Навіщо цей абсурд?

Якщо Христос узяв на себе гріхи всього людства і вже завчасно всіх спас, то тепер можна робити все (убивати, красти, обманювати, ґвалтувати тощо)? Усе рівно всі гріхи вже взяв і всіх спас – тільки від чого спас, не зрозуміло – головне «спас». От і натовп запам’ятає головне слово: «спас». От вам приклад психологічного способу відключення свідомості людей. Тому Християнство – серйозна ідеологічна зброя в руках вищого світового жидівства для знищення гойських народів.

Наука Ісуса смертельно розкладає, підриває сили народу. Серед українців пропагується пияцтво, наркоманія, проституція, ледарство, зростає злочинність і корупція. А попи заспокоюють українців наукою Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє царство небесне». А чи ж не «вбогі духом» найперше стають алкоголіками й наркоманами?

І жиди всюди таємно допомагають у пропаганді Християнства, при тому саме протестантського (фінансують численні секти, християнську літературу, теле- і радіопередачі, проповідників, храми будують тощо). Моліться, українські ґої, до нашого Єгови, довго моліться про спасіння своїх душ, а ми тим часом приберемо до своїх рук підприємства, банки, ЗМІ, владу, ваші гроші. Бо навіщо вам гроші? Гроші погублять вашу душу – слухайте Христа! Скоро він вам віддячить... Залишилося ще прибрати землю, на якій ви будете працювати й давати нам прибутки. Молітеся за нас, вступайте в наші партії, допомагайте нам скоріше прибрати вас...

Християнське жидолюбство веде до втрати почуття національного духу, патріотизму, рабської смиренности, втрати людської гідності, сили духу, тілесного здоров’я. Прищеплення меншовартости українця перед жидом починається зі славлення жидівських, грецьких, католицьких «святих», з охрещення дитини, шлюбу, різних «посвят» на шкільних лінійках, де діти чують одне слово: «Ізраїль».

Мета Християнізму – виродження всього національного, патріотичного доброго, природнього, прекрасного, знищення корінного народу, щоб усе перейшло в руки жидів. Раби-християни повинні бути щонеділі й на свята в церкві, славити «бога Ізраеля», слухати про «святих» жидівського народу і надіятися тільки на Христа. Оце і є та мораль, ті «великі цінності», які запровадив Володимир для Руси-України.

Рабські традиції, освячені під назвою «християнські чесноти», залишімо для їх творців, а нам пора йти шляхом, вказаним давно українцям нашими славними Пророками: Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Лесею Українкою, Левом Силенком.

Іван Франко заповідав нам, що шлях до добра, до правди, до кращого життя треба шукати не у церкві, а в боротьбі проти засилля церковщини і рабської християнської моралі. Перед відходом у Вічність він відмовив у сповіді попам і сказав їм: «Ви приготовляєте людей умирати, а я приготовляв людей жити й боротися».

Тарас Шевченко застерігає нас: «І візантійський Саваоф / Одурить! Не одурить Бог, / Карать і миловать не буде: / Ми не раби його – ми люде!», «... Так сміються ж з України / Стороннії люди! / Не смійтеся, чужі люде! / Церков-домовина / Розвалиться... і з-під неї / Встане Україна».

Яка мораль потрібна українцеві? Українцеві найкраще підходить українська мораль! Не маючи національної моралі, ми роз’єднані. Чужа віра має неморальне призначення – учить відрікатися від прадавньої віри своїх Предків. І Українці мають зараз правдиву Науку – це вчення українського Пророка й Учителя Лева Силенна. Благословенний Господом, він вістив Українцям Новий Шлях Життя у Святому Письмі МАГА ВІРА.

Лев Силенно вчить нас:

«Вічні Божественні закони Неба й Землі. У чужому – чуже. У Рідному – рідне. Україна-Русь нам дана Дажбогом. Ми його діти. Ми зріднені з Дажбогом так, як зріднена Земля із Сонцем, мати з дитиною.

Мій Народ не раб, а коли він упродовж тисячі літ виховувався у школі рабства, зжився з мисленням рабським, то треба йому помогти вийти у Світ Волі, духовного аристократизму. Я кличу моїх людей визнати святу віру. Кличу визнати Господа Бога свого, визнати духовну незалежність, щоб чужі сили (політичні, релігійні) не вторгалися в душу і не розпоряджалися її чуттями. Кличу: люди мої рідні, ідіть до мене!

Я кличу моїх людей, щоб зі святою вірою в Дажбога любили Матір-Україну понад усе! Мали українську культуру і мораль!»

Іван ВОВК

Базові цінності релігії

№ п/п	ПОНЯТТЯ, СИМВОЛ	Рідновірство	Християнство	Юдаїзм
		МОРАЛЬНА ОЦІНКА
1	Честолюбство	дуже добре	погано	дуже добре
2	Воля до влади	добре	погано	дуже добре
3	Стремління до власности	дуже добре	погано	дуже добре
4	Стремління мати гроші	добре	погано	добре
5	Власний бізнес	дуже добре (але чесний)	погано	дуже добре
6	Гордість	дуже добре	погано	дуже добре
7	Смиренність, терпеливість	погано	добре	погано
8	Довіра до себе	дуже добре	погано	дуже добре
9	Плач, страждання	погано	добре	погано
10	Веселість, щастя на Землі	добре	погано	дуже добре
11	Бідність	погано	добре	дуже погано
12	Багатство	добре (в міру)	погано	дуже добре (без міри)
13	Любов до людей	добре до добрих, погано до поганих	добре	добре до жидів, погано до ґоїв
14	Ненависть до ворогів	добре	погано	добре
15	Жидолюбство	дуже погано	добре	дуже добре
16	Націоналізм	добре	погано	дуже добре (якщо жидівський)
17	Шовінізм	погано	погано	дуже добре (якщо жидівський)
18	Правда	добре	добре	у залежности від вигоди
19	Брехня	погано	погано	добре як засіб
20	Злодійство	дуже погано	погано	добре щодо ґоїв
21	Підлість	погано	погано	дуже добре
22	Честь	дуже добре	немає такого поняття