...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Нагально!

Число 40
Червень 11010 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Вчення РУНВіри
    Повідомлення
    Життя РУНВіри
    Проповідь
    Згадаймо
    Думи мої...
    Поезія
    Мудрість
  Радимо задуматись
    Так має бути
    Погляд
    Про наболіле
    Розкажу вам
    З приводу
    А насправді...
    Між іншим
    Без коментарів
    Відверто
    Обережно, отрута!
    А чули, що...
    Нам пишуть
    Народ сміється
    Головна сторінка

 

Політична демократія.
Погляд Соціал-Націоналізму

Абсолютна більшість політичних партій України (серед більш-менш впливових усі) проголошують гасла демократичних цінностей та побудови демократії (демократичного суспільства). Це й не дивно, бо всі ЗМІ нав’язують одну й ту саму думку, формують певний стереотип: демократія, демократичність – безумовно гарно, гуманно та цивілізовано; антидемократія – безумовно погане, злочинне, дикунське. Та, незважаючи на велике розповсюдження даного стереотипу, у більшості людей наявне критичне ставлення до змісту демократії, хоч саме слово «демократія» й викликає позитивні асоціації. Незважаючи на свої ідеологічні погляди багато політичних сил (особливо у XX ст.) декларували себе як демократичні. Навіть загарбницькі війни відбувалися під гаслами та в ім’я демократії. Напад США на Ірак, Афганістан, В’єтнам та інші країни – все в ім’я ліберально-демократичних цінностей, все для розбудови демократії. Нічого дивуватися – ще Наполеон проводив свої загарбницькі війни під визвольними гаслами та в ім’я цінностей революції (свобода, рівність, братерство). Вибори комуністичної партії у СРСР – демократія. «Перебудова» – демократія. Влада у сучасній Україні – демократична. Ще й партія Леніна – теж демократична. Незважаючи на ставлення до демократії, одне є незаперечним, демократія – це стереотип, зброя політичної пропаганди. Розбудова «справжньої» демократії – питання друге. Але, беззаперечно, демократія, перш за все, – це стереотип.

Чим же насправді є демократія? Що таке демократія як політична система? Сучасна демократія дуже далека, наприклад, від «демократії» Давньої Греції, і не там треба шукати її коріння – елементи демократії (які, до речі, присутні у тоталітаризмі) дуже відрізняються від демократії, як політичної системи. Початок життя сучасної демократії, як політичної системи, слід, очевидно, відраховувати від Великої Французької революції. Політична система демократії починає своє життя разом з капіталізмом, як економічної системи, і є його політичним оформленням. Політичний устрій – демократія; економічний – капіталізм. Демократія та капіталізм нерозривно зв’язані, проблемним є навіть їх окреме існування.

В умовах демократії політичні права і вплив певної суспільної групи завжди стоять у простій пропорційній залежності до її економічної сили. Тому, демократія – це завжди олігархія. Давно відомо, що капіталістична система дозволяє економічно збагатитися (й стати олігархом) лише за повної відсутності совісті та моралі: заплативши робітникам підприємства стільки, скільки вони насправді заробили – сильно не розбагатієш. Визискувати по максимуму – ось шлях до капіталістичного збагачення. Чекати добробуту від олігархії-демократії – марна справа. За умов демократії громадянин формально вільний, насправді – раб капіталістичної системи на чолі з олігархами.

Можна почути думки про нібито корисність парламентської демократії, чи те, що парламентаризм абсолютно необхідний інститут. Зневіра в ньому завдала б відчутного удару по всій демократії. Втім, детальний та неупереджений розгляд парламентаризму може вести лише до одного висновку «безвідповідальність та некваліфікованість». В парламенті сидять люди, які мають абсолютно різний фах (а найчастіше взагалі не мають жодного) та спеціалізуються у різних сферах. При цьому, приймаючи певне рішення, наприклад, у економічному питанні, голос юриста дорівнює голосу економіста, відповідно, у юридичному питанні голос економіста дорівнює голосу юриста. Повний абсурд! Адже, відповідні наукові дослідження зі сфери прийняття рішень беззаперечно довели: ухвалення рішень гуртом, при відсутності ієрархії, є цілком непродуктивним процесом, а прийняття колегіальних рішень завжди призводить до безвідповідальності. Хто відповідає за можливі негативні наслідки? Відповідати нікому. Колективна відповідальність це завжди колективна безвідповідальність.

«Вибори шляхом всенародного голосування – основна цінність демократії – показник волі народу» – ця наріжна аксіома політичної демократії насправді не витримує жодної критики. У будь-який час, у будь-якій державі існує пряма пропорція між популярністю політика (політичної партії) та проведеною агітаційно-пропагандистською роботою. Хто може витрати більше грошей на пропаганду? Звичайно, олігархи, – люди зі «специфічними» моральними якостями. Для чого вони будуть використовувати свій політичний вплив? Для власного економічного збагачення. Політичні вибори – це фікція, з цим неможливо сперечатися.

У сучасній Україні є різні демократи: соціал-демократи, націонал-демократи, ліберальні демократи та інші. Але вся різниця лише в гаслах та назвах. Суть – одна. Різні «демократії» – різні олігархічні клани. Ці клани реально не конкурують між собою, а лише удають із себе конкурентів, насправді працюючи (вірніше грабуючи) разом. Мораль (вірніше – анти-мораль) – однакова. Національність – однакова. Різні лише гасла та назви. Реальна антиукраїнськість, інколи без формальної. Реальна загроза Нації, Українцям. Реальна загроза нам!

Наша альтернатива, яку ми пропонуємо власному Народу – Націократія. Назви можуть бути різними, але суть повинна залишитися незмінною. Пріоритет інтересів загалу над забаганками одиниць. Все для Нації – нічого проти! Влада авторитетна і відповідальна! Особиста відповідальність за прийняті рішення та здійснені вчинки! Розширення прав з одночасним розширенням обов’язків та меж відповідальності. На противагу ліберальним свободам – дисципліну та порядок. В економічній сфері – соціальна справедливість. Винагорода – пропорційна праці.

Ми, Українські соціал-націоналісти, зобов’язані поховати політичну демократію, як служницю економічної системи капіталізму та влади олігархів-паразитів. І на її місце встановити справедливу політичну систему Націократії, яка виражатиме інтереси Народу та кожного його представника. Хай перепусткою до влади буде не кількість награбованих грошей, а лише моральність і альтруїзм, професіоналізм та відповідальність!

Віталій КРИВОШЕЇВ, «Патріот України»

* * *

Патріот України

УКРАЇНА В НЕБЕЗПЕЦІ. НАШУ ЗЕМЛЮ ШМАТУЮТЬ ЧУЖИНЦІ.
НАШИХ ЛЮДЕЙ ПЕРЕТВОРЮЮТЬ НА ТВАРИН. НАШИХ ДІВЧАТ ҐВАЛТУЮТЬ.

ДОСИТЬ!

ЯКЩО ТИ БАЖАЄШ ДОБРА СВОЇЙ НАЦIЇ, ЯКЩО ТИ МАЄШ
ЯСНИЙ ПОГЛЯД НА СВІТ, ЯКЩО ТИ ГОТОВИЙ ДО БОРОТЬБИ
Й НЕ БОЇШСЯ ПЕРЕШКОД – ПРИЄДНУЙСЯ ДО НАС!

НАША МЕТА:
ЗДОБУТИ, ЗАКРІПИТИ, РОЗБУДУВАТИ Й ПОШИРИТИ ВЕЛИКУ УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ, ДЕРЖАВУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ НА ЕТНІЧНИХ УКРАЇНСЬКИХ
ЗЕМЛЯХ, ЗІ СВОЇМ ВЛАСНИМ СУСПІЛЬНИМ ЛАДОМ, ЯКИЙ ГАРАНТУЄ
УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІЇ НАЙБІЛЬШИЙ РОЗВИТОК, СИЛУ Й БАГАТСТВО.
ПОБУДУВАТИ ВЕЛИКУ УКРАЇНУ НА МІЦНОМУ ФУНДАМЕНТІ
УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ.
У НАС ІЗ ТОБОЮ СПІЛЬНА МЕТА!

ВСТУПАЙ ДО ЛАВ ЄДИНОЇ АКТИВНОЇ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ!
Організація, ідеї якої найбільше збігаються з ідеями РУНВіри –
«ПАТРІОТ УКРАЇНИ»

(093) 895-34-25, (063) 764-98-03