Знамено
московського полководства чи...
Мова
піде про Олександра Невського, який і досі залишається символом
московської доблести. Навіть Істархов – людина неабияких розуму
й начитаности – подає його як одного з головних героїв Московії.
Та чи не помиляється він?
Перш
за все, саме до Московії цей князь має досить невиразне відношення,
адже він був князем Новгороду й Володимиро-Суздальського князівства,
а не Москви. Як тут не згадати «Позичену самобутність або точки
над «Ё» Коваля. Та це ще приказка, казка попереду. А завдяки
чому його так прославляють? Та, власне, тільки за перемогу на
Чудськім озері! А це для Руси чи бодай окремих областей геть
не мало вирішального значення! Та й особливим ґенієм він там
себе не показав: просто дуже сприяла погода: озеро вкрилося
кригою, але тонкою, тому лицарі й утонули!
А
причина цього бою? Вона детально викладена в «Росії, якої не
було» Бушкова. Якщо коротко, тевтонці побили горщики з папою
Римським, Невський підтримав його, а невдовзі німці, щоби відімстити,
почали чинити капости на Руській землі. Звісно, загарбати її
вони не могли й не збиралися.
Очевидно,
схожі обставини й у його бою зі шведами. До речі, цікаво, що
в «Історії держави Російської» Кармазина це зіткнення не згадується
взагалі! Та в будь-якому разі згадується воно краєво, тобто
навіть брехливі москвинські історики не змогли його роздути
до чогось колосального й героїчного.
Зате
князь Олександр використав подобу Смершу, призначивши бій на
Чудськім озері біля ріки,
що внаслідок течії ще не замерзла,
щоби свої воїни не втекли! Про це я писав у статті
«Звідки пішов козак Мамай», у тому числі й про те, що цей прийом,
схоже, винайшов незабутній Ярослав Володимирович, про «мудрість»
якого я писав у статті з виразною назвою «Капустяна голова із
кривавими пазурами».
Крім
цих двох боїв Невський нічим більше не прославився. А найцікавіше
виходить, коли з’ясовується, що Олександр
і Батий – одна особа! Крім вищезгаданого Бушкова,
це доводять Альберт Максимов і Носівський із Хоменком. Дуже
схожу думку висловлюють Валянський із Калюжним, Кухарчук і Тараненко.
Таким чином виходить, що спалення Козельська, Рязани, Чернигова
й навіть Києва – справа рук цього ж «героя». Їй-бо, в порівнянні
з цим той самий Ярослав Кульгавий виглядає просто ягням. У знаменитій
«Країні Моксель» Невського подано сином Батия, хоча це не можна
вважати доведеним. Зате там розповідається, що систему катувань
у Московії ввів саме він,
а геть не Петро Перший!
Хоча
спалювали руські городи (а також продавали разом із мешканцями
сусідам тощо) багато князів-християн і про це є багато свідчень
в історії.
А
ось справжніми героями були тільки князі-рідновіри, як от: Дантур,
Велемир, Гатило, Олег Віщий, Святослав Хоробрий, Святополк.
МСТИСЛАВ