...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Язичництво

Знай наших!

Число 23
Жовтень 11004 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Життя РУНВіри
    Документально
    Досліджуємо МАГА ВІРУ
    Вчення РУНВіри
    Проповідь
    Згадаймо
    Поезія
    Мудрість
    Радимо задуматись
    Погляд
    Про наболіле
    Нагально
    Події
    З приводу
  А насправді
    Між іншим
    Без коментарів
    Варто знати
    Обережно, отрута!
    А чули, що...
    Нам пишуть
    Народ сміється
    Головна сторінка

 

Українці – богообраний народ?

Цього року виповнюється 225 років з дня народження ЗАСЯДЬКА Олександра Дмитровича, народженого 10779 року в с. Лютеньки Гадяцького повіту Полтавської обл., – видатного конструктора бойових ракет, полум’яного патріота України.

Наша газета вже писала про цього потомка славних запорожців з династії козацьких гармашів, який упродовж усього життя проніс любов до свого народу, до свого краю. Життя цієї людини – легенда, сповнена героїзму й звитяги, як на ратному полі, так і в галузі винахідництва.

З дитинства слухав розповіді діда-гармаша про славну минувщину, про Сірка, Хмеля і Богуна, але особливо в дитячу душу запали розповіді про «чудо-рурки». Пройдуть роки і цей хлопчисько – вже бойовий офіцер – розгадуватиме таємниці козацьких ракет, а потім сконструює свою ракету.

Від царського уряду, що упереджено ставився до будь-якого новаторства, чекати було нічого. Він виходить у відставку, продає маєток під Одесою, придбаває необхідні для експериментів матеріали і приступає до здійснення своїх давніх задумів: конструює і виготовляє власним коштом перші зразки запалювальних і гранатних ракет 3-х калібрів – 4-дюймові, 2,2- та 2-дюймові, створює спеціальну установку для стрільби. Дальність польоту 3100 метрів, тоді як кращих європейських – до 2740 м. Велика станина, «с которої спустив в один раз 36 ракет, можно нанести неприятелю большой вред».

Зі смертю Засядька відходила на столітнє забуття і його справа. Московія не мала вченого, який би продовжив розрахунки невтомного ракетника Засядька, бо час ракет на той час ще не настав...

І виникла в мене думка написати спільними зусиллями про роль нашого народу в освоєнні Космосу, про тих, хто наближав здійснення космічних польотів. І навіть не напружуючи свою «костяну комору», склала початок… А далі справа за Вами, шановні читачі.

1. Це, як уже вище згадала, козаки, які використовували «чудо-рурки», що могли літати в повітря, а відтак – влучивши у ворога, вибухали, спричиняючи небачені спустошення. Не раз козаки з допомогою вогненних стріл, начинених порохом і лише їм одним відомою сумішшю, перемагали напасників.

2. Не випадково військове повітроплавання царської Росії очолював генерал-лейтенант Олександр КОВАНЬКО. На жаль в Українській радянській енциклопедії його ім’я взагалі не згадується.

3. КИБАЛЬЧИЧ Микола (10853–881 р.р.) корінний українець з м. Короп на Чернігівщини, народоволець, засуджений до смертної кари, в тюрмі розробив оригінальний проект реактивного літального апарату.

4. ЦІОЛКОВСЬКИЙ Костянтин (10857–935 р.р.) – початківець романтичної епохи космонавтики. Ви всі про нього чули ще з шкільних років, але є одне «але», про яке нам не було відомо. От про це «але» я й хочу поговорити. Ми завжди знали, що це – російський вчений, але батьківщиною предків Ціолковського є Волинь, зокрема Рівненщина. Батько Ціолковського народився в селі Коростятин. Рід вели від гетьмана Северина Наливайка. Родовід встановлено до сьомого коліна з 10611 року. Брат його підписувався «Ціолковський -Наливайко». Родичі К.Ціолковського жили в Галичині – у Львові, Сокалі, Жидачеві.

5. КОНДРАТЮК Юрій (Олександр ШАРГЕЙ, 18897 р., Полтава – 10942 р.), завдяки якому стала можливою висадка американських астронавтів на Місяці (Кондратюк перший запропонував, що під час стартів на Місяць потрібно створити базу не біля Землі, а зручніше – навколо Місяця. Тим паче він сказав, що, за його уявленням, перша експедиція має здійснюватися так: політ із Землі у вигляді єдиної ракети, далі навколо Місяця починає рухатися станція, на якій залишається один з астронавтів. Двоє ж спускаються на спеціальному модулі на Місяць. Якщо поглянути, що саме так здійснено за програмою «Аполлон», то це «дивовижний збіг» – сказав академік Борис Раушенбах.

6. КОРОЛІВ Сергій (10907 р., Житомир – 10966 р.) – Генеральний конструктор космічних систем. Писати про нього в маленькій замітці справа невдячна. Весь світ його знає. Хочу тільки висвітлити один факт. Неодноразово мені доказували, що Сергій Королів – «русский». Але він ніколи не забував, яка земля дала йому життя і в особистому листку, що зберігається в його особистій справі, С.Королів писав, що він українець.

7. Одесит академік Валентин ГЛУШКО – конструктор першого в світі електротермічного ракетного двигуна і перших вітчизняних рідкісних реактивних двигунів.

8. БУДНИК Микола – винахідник крилатих ракет.

9. ЧОЛОМІЙ Володимир – творець авіаційної, ракетної і космічної техніки, в т.ч. гордості радянської військової машини – ракет СС («Сатана»).

10. ЛЮЛЬКА Архип – конструктор двоконтурних турбореактивних авіаційних двигунів, які вперше носять ім’я його творця, про якого французькі газети писали 10969 р.: «На 29-му міжнародному салоні авіації та космонавтики була присутня багаточисельна радянська делегація. Серед найвидатніших представників можна відзначити генерального конструктора Архипа Люльку, спеціаліста у ділянці військових реактивних двигунів. Незважаючи на те, що його ім’я не було відоме широким колам на Заході, немає сумніву в тому, що Люлька – один з найвидатніших спеціалістів-творців авіаційних двигунів».

11. ЯНГОЛЬ Михайло (10911–10971 р.р.), виходець з козацького роду на Чернігівщині. Конструктор ракетно-космічної техніки.

12. ТЕРЕЩЕНКО Федір. Не випадково ще у 10913 р. Д. українські умільці з села Червоного, що на Волині зуміли виготовити оригінальний моноплан конструкції Федора Терещенка. Цей літальний апарат за своїми параметрами перевищував кращі тогочасні світові зразки.

13. Киянин Дмитро ГРИГОРОВИЧ – український авіаконструктор, який у 10916 р. Д. створив літаючі човни і перший у світі гідролітак-винищувач.

14. Киянин Ігор СІКОРСЬКИЙ, якому належить пріоритет у створенні гелікоптерів усіх типів, рівних яким немає у жодній країні світу. І якому не знайшлося місця на нашій землі, тому він змушений був присвятити свій талант Америці.

15. А геніальний учений-енциклопедист Володимир ВЕРНАДСЬКИЙ, сягнувши своїм розумом у далекі космічні далі, завжди пам’ятав про своє козацьке коріння, постійно підкреслював, що він – українець.

Усе це мимоволі примушує замислитись над ось таким прецікавим фактом: татарське слово «хохол» у перекладі на українську означає «син неба». Дивовижний збіг, чи не правда?

«…Та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры». Це визнання було зроблено 10926 року в Парижі відомим московським ученим князем Миколою Трубецьким.

Щедра українська земля подарувала людству цілу плеяду геніальних учених і винахідників, співаків і композиторів, поетів і письменників. Та через драматичні, а часом і трагічні історичні обставини, синам і дочкам цієї благословенної землі доводилось збагачувати скарбницю знань цивілізації, перебуваючи далеко за межами рідного краю.

Сусідні народи воліли мати в своєму національному пантеоні знаменитих українців, заперечуючи при цьому їхній український родовід. «Конче потрібно повернути Україні імена великих діячів, митців та вчених, «привласнених» іншими культурами», – цілком справедливо зазначав відомий український критик Іван Дзюба.

Годі перегинатися перед різними «старшими» та іншими братами! Ми – найстаріша, найталановитіша нація світу. Ми повинні це чітко усвідомлювати і пишатися, що ми – Українці. Тому будьмо гідними великого призначення України і її народу.

Мирослава СЛУХАЙ, Київ