Число 24
Січень 11004 р. Д.

Напишіть нам

Учитель Силенко
про рідне
і нерідне

3апитання. У «Літературній Україні» (27 травня, 1993 р.) ми, студенти, прочитали: «Нація без історичної пам’яти, з перерваною культурною традицією – не нація, а натовп». Інтелігенція натовпу визнає чужу релігійну духовність і каже: «Силенкова РУНВіра руйнує нашу християнську традицію».

Відповідь. Щоб перетворити добру націю (Народ чи плем’я) в натовп, треба в неї відібрати ті сили, які її роблять нацією. Треба в неї з корінням вирвати її рідну звичаєвість (мораль), її рідну обрядність (культуру), її рідні поняття Бога, Віри, її досвіди, їй передані Предками, її розуміння гідности, чеснотности. Нація перетворена в натовп, не знатиме хто вона, звідки вона. І, будучи окрадена, не знатиме, що окрадена. У неї її «Я» не її.

У Латинів слово «традитіо» означає «вручення», «передача». Передача рідних звичаїв, законів моралі, правил культури, поглядів на життя, розумінь Бога з покоління в покоління, зріднює, єднає, утверджує національну свідомість.

У джунглях живе плем’я. Щоб його життя було впорядковане, воно з покоління в покоління передає свої традиції, у яких втілена його вдача, кмітливість, таланти, рівень духовного розвитку. Плем’я під час військової сутички з ворожим плем’ям, відстоює не так свою територію, як скарби своєї духовности (свій спосіб життя, традицію, свою рідну Віру в Бога).

При іншій нагоді я вже говорив, що скитський принц Анакара (Анахарзис), перебуваючи у Греції, потрапив під вплив грецьких традицій. І коли він прибув до Скитії, то рідний брат убив його за зраду рідних скитських традицій (тобто, за зраду скитської Віри, способу життя). Принц Ісус Назарей з роду царя Давида зрадив юдейські традиції (Мойсеєве розуміння Бога і моралі), і був також покараний смертю.

П’ятитисячолітні традиції, які з покоління в покоління передавали нам Предки (Трипільці-Скити-Анти), в 988 році зайшлі архиєреї при допомозі війська князя Володимира у нас відібрали. І назвали їх «бєсовством», і оголосили поза законом.

Традиційний міст, по якому віками йшла вільна і горда Україна-Русь, був зірваний, і появилося провалля. І Народ, як розворушений мурашник, в розпачі метушився, рятувався. І обездоленому Народові чужинці (зайшлі архиєреї) прищеплювали чужі традиції, які визначені в юдейській літературі (в «Біблії»), в культурі і моралі грецької ортодоксії. Отже, щоб ми не були ми, нас наполегливо зхристиянізовували.

Щоб ми не були дітьми Дажбожими – щоб ми не любили свого Бога, щоб ми були стадом візантійських облудних архиєреїв, щоб ми були рабами Саваота, нас запопадливо зхристиянізовували. «Вогнем і мечем». Ми чинили опір, і нас били, тримали в «порубі» (в’язниці), зневажали. Та ми не здавалися. І архиєреї, не мігши нас перемогти, вирішили обманути.

Наші традиції (щедрівки, колядки, святу вечерю, різдвяні свята і великодні, гагілки, веснянки, писанки, зелені свята були спотворені, їм був даний іноземний зміст. Тобто, наші традиції (наша культура і мораль) експлуатувалися для славлення Єрусалиму, Йорданю, юдейських і грецьких святощів. І так впродовж віків плекалася рабська традиція, щоб при її допомозі закріпачувати душу і розум. Щоб ми звикали Чуже називати Рідним.

Отже, є традиції добрі і є традиції хибні. Поклонятися чужим духовним цінностям тому, що їм поклонялися обмануті діди-раби, значить мати рабську традицію, яка освячена назвами «християнські чесноти», «греко-православні», «греко-католицькі» канони, «християнська традиція», «християнська мораль», «правдива Віра». Або: радянська культура, ленінська правда, соціалістична мораль.

Традиції, які виросли з рідного кореня і ознаменовують духовну незалежність (незалежність від іноземних релігій, традицій, ідеологій) , святі. На таких святих традиціях Народ сам себе вдосконалює, утверджує, визначає. Він гордий, що по-своєму чеснотливий. І це дає йому натхнення перемагати труднощі, лихоліття, робить його великою нацією.

РУНВіра – неповторна національна особливість Українського Єства. РУНВіра не руйнує п’ятитисячолітні традиції. Усе, що в них світле, віками оправдане, звеличує, збагачує, і освячує Нове Духовне Народження.

Тільки з вільною духовністю Предків рідних може Народ успішно йти вперед, самовизначатися, утверджувати міць державности. Говорення про національну свідомість, підпорядковану чужій релігії, безгрунтовне і неморальне.

Ізраельтян єднає їхня ізраельська чеснота, Японців єднає їхня японська чеснота, а Індусів – індуська, а Китайців – китайська. У Англії високо розвинена традиція державности, в якій визначена незалежна англійська чеснота. Є у Світі відома «німецька точність», яка на думку Німців, ознаменовує німецьку чесноту. У книгах, журналах, газетах України ви не знайдете таких термінів, як «українська мораль», «українська чеснота». Чому? Ще в Народі Чуже домінує над Рідним, ще його інтелігенція не звільнила себе з ярма рабських навиків, традицій, розумінь Бога, Віри.

3апитання. Учителю, в «Біблії» часто повторюється, що Саваот (Єгова) – Господь Народу Іудейського. У «Мага Вірі» написано: Дажбог – Господь Народу України-Руси. Але ж Бог Один. А тут виходить: є багато Богів і кожний з них Єдиний (Аллах, Саваот, Дажбог). Тому атеїсти кажуть: люди наробили Богів, та й поклоняються їм. Звертався до вчених людей: здвигують плечима, відповіді немає.

Відповідь. Бог Один. Але є багато Народів. І ніхто ніякому Народові не має право заборонити мати своє розуміння Бога. Є розуміння Бога юдейське, і воно подане в юдейській літературі (в «Біблії»). У «Корані» розуміння Бога арабське. Запитуєте: чим відрізняються інакші розуміння Бога?

«Біблія» пише, що Єгова (Саваот) зробив сонце, зорі, небо, землю, Адама, а з ребра – Єву, за шість днів. На сьомий день утомився і пішов на «сабат» (відпочинок). Там, де втома, досконалости немає. Саваот створив людину недосконалою, і тому вона грішила. Недосконалі люди (дорослі і діти) були Саваотом покарані смертю (потоплені). «Та це легенди», кажете ви. Але були люди, які в них вірили, як в дійсність. Наприклад, Мартин Лютер та й багато інших видатних людей перед ним і після нього.

Ніяке розуміння Бога (відстале чи високорозвинене) не можна зневажати: бо той, хто це робить, завдає біль душі віруючих людей. Ніякі люди ніякого Бога не створили. Первісні люди, які поклонялися місяцеві, вважаючи його Богом, не були творцями місяця. Ті, які вірили, що є невидимий Бог, який віє, хитає дерева, біжить полями, хвилюючи їх, не були творцями Бога, якого вони звали – Лил, Ваю чи Вітер. І не були вони творцями грому, блискавки, які вважали божествами. Вони були творцями поняття Божества.

Українці, які сповідують РУНВіру, мають сучасне розуміння Бога з рідним ім’ям Дажбог. Дажбог – Свідомість Світу. У Світі діє Дажбожа сила – вічна незнищима енергія (первооснова несвідомого і свідомого буття). Дажбог – Світло і дія Світла. Немає Світла – немає життя. Людина прийшла з Світла і любить Світло, йде до Світла, несвідомо і свідомо себе вдосконалюючи.

«Свідомість Світу» значить «Самоволодіння Світу», яке величне Вічністю і Безмежжям. О, Дажбоже, святий Господи наш, і ті, що вірують в Тебе і ті, що не вірують в Тебе, не можуть жити без Тебе. І не можуть відійти від Тебе так, як не може планета Земля відійти від Сонця і щезнути – розпорошитися в просторах метагалактик.

Приятелю, детальніші відповіді на запитання, знайдете в «Мага Вірі», в катехизисі РУНВіри «Навчання». Переконаєтеся, що немає багато Богів, а є багато неоднакових розумінь Бога, і ці розуміння Бога проявлені в різних релігіях неоднаково. І в цьому багатство і велич душі і розуму Людства.